| |Середні |Сума виручки, |Тривалість обороту, |
|Вид коштів |залишки, |тис.грн. |дні |
| |тис.грн. | | |
| |Мин. |Звіт. |Мин. |Звітн. |Мин. |Звіт. |зміни |
| |рік |Рік |рік |рік |рік |рік | |
|Загальна сума |254287 |256752 |17805 |20712 |5141,4|4462,6|-678,8|
|капіталу | | | | | | | |
|В тому числі: | | | | | | | |
|Основного |234880 |231653 |17805 |20712 | | | |
|Оборотного |19407 |25099 |17805 |20712 |4749 |4026,4|-722,6|
|В тому числі: | | | | |392,4 | | |
|Грошова готівка |17 |57 |17805 |20712 | |436,3 |+43,9 |
|Дебітори |3815 |3866 |17805 |20712 |0,34 | | |
|Запаси |15575 |21176 |17805 |20712 |77,1 |0,99 |+0,65 |
| | | | | |314,9 |67,2 |-9,9 |
| | | | | | |368 |+53,1 |
За даними цієї таблиці видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного капіталу – 722,6 днів (зменшення основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).
Тривалість обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:
ТОБ=ТОБ.К : ПВОБ,К
Де ТОБ – середня тривалість обороту загальної суми капіталу; ТОБ.К – тривалість обороту оборотного капіталу; ПВОБ.К – питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.
Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової підстановки:
ТОБ 0=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 0=392,4 : 7,63 = 51дн.
ТОБ=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 1=392,4 : 9,77 = 40 дн.
ТОБ 1=ТОБ.К 1 : ПВОБ,К 1=436,3 : 9,77 = 44 дн.
З цих даних видно, що загальна оборотність капіталу прискорилась на 7 днів (51-44), в тому числі за рахунок збільшення долі оборотного капіталу на 9 днів (40-51). В зв’язку з сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня (44-40).
Економічний ефект в результаті прискорення оборотності виражається в відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми прибутку.
Сума вивільнених засобів з обороту в зв’язку з прискоренням (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміни тривалості обороту:
[pic] в нашому прикладі в зв’язку з прискоренням оборотності капіталу на 7 днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.
Оскільки суму прибутку можна представити у вигляді наступних факторів
[pic] , збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності
капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на
фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну
суму капіталу:
[pic]
[pic]
В нашому прикладі прискорення оборотності капіталу в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1 тис.грн.
Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства.
Одним з показників, характеризуючих ФСП, являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.
Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.
Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.
Значно більший строк потрібний для переробки виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім в грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.
Таблиця № 15 Згрупування поточних затрат по степені ліквідності.
|Поточні активи |На початок року|На кінець року |
|Грошові кошти |17 |57 |
|Короткострокові фінансові вкладення |— |— |
|Всього по І-й групі |17 |57 |
|Готова продукція |7764 |13111 |
|Товари відвантажені |3104 |1624 |
|Дебіторська заборгованість |558 |2180 |
|Інші оборотні активи |153 |62 |
|Всього по ІІ-й групі |11579 |16977 |
|Виробничі запаси |4617 |5795 |
|Незавершене виробництво |3189 |2260 |
|Витрати майбутніх періодів |5 |10 |
|Всього по групі ІІІ |7811 |8065 |
|Всього поточних активів |19407 |25099 |
На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства: 1.
Заборгованість строки оплати якої вже наступили; 2. Заборгованість, яку
можна погасити найближчим часом; 3. Довгострокова заборгованість.
Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.
Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних
засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства.
Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо
підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то його
платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому підприємстві на
початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001(17:13293), а
на кінець року 0,003 (57:14871).
Відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт ліквідності. Задовільняє переважно межі від 0,7 до 0,8. В нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:
1996рік
1997рік
(17+11579) : 13293 (57+16977) :
14871
0,87
1,14
Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням суми
поточних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань.
Задовільняє переважно коефіцієнт 2-2,5. В нашому випадку на початок року
коефіцієнт становив:
19407 : 13293 = 1,46 на кінець року: 25099 : 14871 = 1,68.
Таблиця № 16 Показники ліквідності підприємства.
|Показник ліквідності |На початок року |На кінець року |
|Абсолютний |0,001 |0,003 |
|Проміжний |0,87 |1,14 |
|Загальний |1,46 |1,68 |
Дані таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.
Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є
досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно з
попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості
готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про затоварення
ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб’єктів,
високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних
засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської заборгованості (2180-
558= 1622).
Для більш повної і об’єктивної оцінки ліквідності можна використати наступну факторну модель:
[pic], де Х1 – показник, який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку; Х2 – показний, який свідчить про можливість підприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності.
За допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив кожного фактора на ліквідність підприємства:
[pic]
[pic]
[pic]аналізуючи вплив кожного показника можна сказати, що за звітний
рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)), який характеризує вартість
поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку, що є позитивним для
підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65
(3,33-1,68)) показника , який свідчить про спроможність підприємство
погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, є негативним
явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщо порівняти
минулий і звітний роки то можна спостерігати на деяке збільшення показника
ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося в основному за рахунок
збільшення поточних активів.
Підприємство можна визнати частково платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.
Ще одним показником ліквідності є коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів:
Загальна сума фінансових прибутків
Внутрішні Зовнішні
Прибуток Амортизація Випуск акцій Позика
Довгострокові Короткострокові
Ксамофінансування попередні й рік=(4313+2877):(4313+2877+103+13293)=0,35
Ксамофінансування звітний рік=(2252+3598):(2252+3598+14871)=0,28
З розрахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік
зменшився на 0,07 (0,35-0,28), і є негативним явищем для підприємства. Це
зумовлено насамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на
2061тис.грн(4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також
збільшилась сума короткострокових зобов’язань 1578 тис.грн. (13293-14871).
Платоспроможність підприємства тісно пов’язане з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.
При оцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника, розмір і склад його власності, стан економічної і ринкової коньюктури, стійкість фінансового стану.
Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства.
При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості. З цією ціллю попередньо всі затрати підприємства слід розбити на дві групи в залежності від об’єму виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.
Змінні затрати збільшуються і зменшуються пропорційно об’єму випуску продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати робітників на відрядній формі оплати праці, відрахування і податки від зарплати і виручки і т.д.
Постійні затрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції. До них відноситься амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити банків, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу на почасовій оплаті.
Постійні затрати разом з прибутком становлять маржинальний прибуток підприємства.
Ділення затрат на постійні і змінні і використання показника
маржинального прибутку дозволяє розрахувати границю рентабельності, ту суму
виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати
підприємства. Прибутку при цьому не буде, але і не буде збитків.
Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю.
Розраховується межа рентабельності відношенням суми постійних затрат в складі собівартості реалізованої продукції до частки маржинального прибутку в виручці.
Якщо відома межа рентабельності, то не важко розрахувати запас фінансової стійкості (ЗФС):
[pic]
розрахунок даного показника в таблиці №17.
Таблиця № 17 Розрахунок рентабельності і запасу фінансової стійкості підприємства.
|Показники |Минулий рік |Звітний рік |
|Виручка від реалізації продукції, за |15473 |17608 |
|мінусом ПДВ, акцизів і т.д. | | |
|Прибуток, тис.грн. |4313 |2252 |
|Повна собівартість реалізованої |21120 |16958 |
|продукції, тис.грн. | | |
|Сума змінних затрат, тис.грн. |15805 |12498 |
|Сума постійних затрат, тис.грн. |5315 |4460 |
|Сума маржинального доходу, тис.грн. |9628 |6712 |
|Доля маржинального доходу в виручці, % |62,2% |38% |
|Межа рентабельності, тис.грн. |8545 |11737 |
|Запас фінансової стійкості: | | |
|Тис.грн. |6931,9 |5863,4 |
|% |44,8% |33,3% |
Дані таблиці 17 свідчать, що на початок року потрібно було реалізувати продукцію на суму 8545тис.грн., щоб покрити всі затрати. При такій виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактична виручка складала 15473тис.грн., що вище межі на 6931,9тис.грн., чи на 44,8%. Це і є запас фінансової стійкості. На кінець року фінансова стійкість підприємства суттєво знизилась, так як для покриття всіх затрат потрібно реалізувати продукцію на суму 11737тис.грн., при цьому запас фінансової стійкості в звітному році зменшився на 1068,5тис.грн, або на 11,5%.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.
Проаналізувавши баланс можна зробити деякі висновки по діяльності підприємства. У звітному році порівняно з попереднім різко зменшився об’єм виробництва продукції (на 67%), що свідчить про погіршення використання основних фондів. Мало того, при значному знищенні виробництва, готової продукції на складах її суттєво збільшилось на 5358тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможність підприємства реалізувати свою продукцію, в основному за рахунок високої її собівартості. Все це вплинуло на зменшення балансового прибутку підприємства майже вдвічі (на 2061тис.грн. або 52%), що є негативним для підприємства так як свідчать про відсутність джерела поповнення власних засобів.
Позитивним моментом діяльності підприємства є зростання його
стійкості, тобто підвищення проценту забезпеченості –забезпеченість
матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування на 9% (39-
48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від
зовнішніх інвесторів знизився. Ще одним позитивним моментом є те, що в
звітному році підприємство перейшло з кризового фінансового стану в
нестійке фінансове становище.
Проаналізувавши ефективність використання капіталу, ми бачимо, що оборотність капіталу в деякій мірі зросла на 0,01, що спричинило зменшення тривалості обороту на 678,8 днів. Внаслідок прискорення оборотності капіталу підприємство забезпечило приріст прибутку у звітному році на 279,1 тис.грн.
Зниження коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу. В цілому за звітний рік темп росту зменшився на 0,0001.
Проаналізувавши загальний стан підприємства можна зробити пропозиції по покращенню фінансового стану підприємства:
1. Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу. Саме цей відділ повинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок а і за кордон. Введення сучасної моделі відділу маркетингу забезпечує зв’язок цього відділу з всіма іншими відділами підприємства, що забезпечує їх ефективну роботу.
2. Знищення собівартості продукції – дозволить підприємству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.
3. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.
4. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво “ходових” товарів, що дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.
Література.
1. Г.В.Савицкая “Анализ хозяйственной деятельности предприятий”
Москва-Минск 1998.
2. “економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об’єднань” під ред. С.І. Шкарабана Тернопіль ТАНГ 1995.
-----------------------
[pic]
