Фінансові методи збільшення капіталу

капіталу проводиться по окремим його частинам, після цього робиться

зведений аналіз.

1. Ефективність використання оборотних коштів характеризується

передусім їхньою оберненістю. Під оберненістю засобів розуміється

тривалість проходження засобами окремих стадій виробництва і обігу. Час,

протягом якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно

переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів.

Оберненість оборотних коштів обчислюється тривалістю одного обороту в

днях (оборотність оборотних коштів в днях) або кількістю обертів за звітний

період (коефіцієнт оберненості). Тривалість одного обороту в днях являє

собою відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми

одноденної виручки за період, що аналізується:

[pic], (16)

де Z – оберненість оборотних коштів, днів;

О – середній залишок оборотних коштів, грн.;

t – число днів періоду ,що аналізується (90, 360);

Т – виручка від реалізації продукції за період, що аналізується,

грн.

Коефіцієнт оберненості засобів характеризує розмір обсягу виручки від

реалізації в розрахунку на 1 грн. оборотних коштів. Він визначається як

відношення суми виручки від реалізації продукції до середнього залишку

оборотних коштів по формулі:

[pic], (17)

де КО – коефіцієнт оберненості, звороту;

Т – виручка від реалізації продукції за що аналізується період,

грн.;

О – середній залишок оборотних коштів, грн.;

Коефіцієнт оберненості засобів - це фондовіддача оборотних коштів.

Збільшення його свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів.

Коефіцієнт оберненості одночасно показує кількість обертів оборотних коштів

за період, що аналізується, і може бути розрахований діленням кількості

днів періоду, що аналізується на тривалість одного обороту в днях

(оберненість в днях):

[pic], (18)

де КО – коефіцієнт оберненості засобів, обертів;

t – кількість днів періоду, що аналізується (90, 360);

Z – оберненості оборотних коштів, днів.

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є також

коефіцієнт завантаження засобів в обігу. Коефіцієнт завантаження засобів в

обігу характеризує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 грн. виручки

від реалізації продукції. Іншими словами, він являє собою оборотну

фондомісткість, тобто затрати оборотних коштів (в копійках) для одержання 1

грн. реалізованої продукції (робіт, послуг). Коефіцієнт завантаження

засобів в звороті являє собою відношення середньої остачі оборотних коштів

до суми виручки від реалізації продукції:

[pic], (19)

Де КЗ – коефіцієнт завантаження засобів в обороті, коп.;

О – середній залишок оборотних коштів, грн.;

Т – виручка від реалізації продукції за період, що аналізується,

грн.

100 – перевод гривень в копійки.

Коефіцієнт завантаження засобів в звороті (КЗ) - величина, зворотна

коефіцієнту оборотності засобів (КО). Чим менший коефіцієнт завантаження

засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

2. Ефективність використання основних фондів вимірюється показниками

фондовіддачі і фондомісткості.

Фондовіддача основних фондів встановлюється відношенням обсягу виручка

від реалізації продукції до середньої вартості основних фондів:

[pic], (20)

де Ф – фондовіддача, грн.:

Т – обсяг виручки від реалізації продукції, грн.,

С – середньорічна вартість основних фондів, грн.

Зростання фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності

використання основних фондів.

Фондомісткість продукції є величина, зворотна фондовіддачі. Вона

характеризує затрати основних засобів (в копійках), що авансуються на один

карбованець виручки від реалізації продукції:

[pic], (21)

Де ФВ – фондомісткість продукції, коп.;

С – середньорічна вартість основних фондів, грн.;

Т – виручка від реалізації продукції, грн.,

100 – перевод гривень в копійки.

Зниження фондомісткості продукції свідчить про підвищення ефективності

використання основних фондів.

Показник фондовіддачі тісно пов'язаний з продуктивністю праці і

фондоозброєністю праці, що характеризується вартістю основних фондів, що

приходяться на одного робітника.

Маємо:

[pic]; (22) [pic]; (23)

[pic]; (24) [pic]; (25)

[pic]; (26) [pic]; (27)

де В – продуктивність праці, грн.;

R – чисельність робітників, чоловік;

ФВ – фондоозброєність праці, грн.;

Ф – фондовіддача основних фондів, грн.

Таким чином, основною умовою зростання фондовіддачі є перевищення

темпів росту продуктивності праці над темпами росту фондоозброєності праці.

3. Ефективність використання нематеріальних активів вимірюється, як і

використання основних фондів, показниками фондовіддачі і фондомісткості.

4. Ефективність використання капіталу в цілому наступна. Капітал в

цілому являє собою суму оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних

активів. Ефективність використання капіталу найкраще характеризується його

рентабельністю. Рівень Рентабельності капіталу вимірюється відсотковим

відношенням балансового прибутку до величини капіталу.

Рівень Рентабельності капіталу може бути висловлений наступною

формулою, що характеризує його структуру:

[pic], (28)

де Р – рівень рентабельності капіталу, %;

П – балансовий прибуток, грн.;

Т – виручка, грн.;

КО – ккоефіцієнт оберненості засобів, обертів;

Ф – фондовіддача основних фондів, грн.;

ФН – фондовіддача нематеріальних активів, грн.

Дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться в

прямій залежності від рівня балансового прибутку на 1 грн. виручки,

коефіцієнта оборотності оборотних коштів, фондовіддачі основних фондів,

фондовіддачі нематеріальних активів[1,стр.40].

2. Аналіз фінансового стану підприємств та шляхи його оздоровлення

Відповідно до домовленості, досягнутої на нараді в Українській спілці

промисловців і підприємців у грудні 1996 р., Асоціація українських банків

проаналізувала матеріали статистичної звітності Міністерства статистики і

Національного банку України, пов'язані зі станом власних оборотних коштів

промислових підприємств, їх використанням, можливістю видачі підприємствам

банківського кредиту на поповнення оборотних коштів та впливу цього фактору

на оздоровлення фінансового стану, пожвавлення виробничої діяльності

галузі. Експерти АУБ, з активною участю В. Мельника та І. Самойлової,

дійшли висновків:

Станом на 01.07.96 р. у цілому по промисловості України власні й

прирівняні до них кошти становили 163808 млн. грн. В основних фондах і

нематеріальних активах було розміщено 149642 млн. грн., збитки становили

2290млн. грн. Отже, власні оборотні кошти по галузі визначаються в сумі

11878 млн. грн.

Виходячи із середньомісячного обсягу виробництва промислової продукції

за період із січня по жовтень 1996 р. в 6008 млн. грн. і загальноприйнятої

середньої норми запасів у днях — 60 днів, потреба в оборотних коштах

підприємств промисловості може бути визначена в сумі 12000 млн. грн.

Таким чином, проведений аналіз свідчить, що промисловість у цілому,

відповідно до даних балансів на 01.07.96 р., номінальне має оборотні кошти

у межах нормальної потреби (табл. 1).

Слід зауважити про вкрай незадовільне використання оборотних коштів.

Фактичне завантаження оборотних коштів на 01.07.96 р. становило 46960

млн. грн., що на 35000 млн. грн., або в 4 рази, перевищує фінансові джерела

власних оборотних коштів (11878 млн. грн.), у тому числі:

. на матеріальні запаси виділено оборотних коштів на суму 18713 млн.

грн., що перевищує загальну розрахункову (нормативну) потребу в

оборотних коштах в 1,5 рази, з них: виробничі запаси і незавершене

виробництво становлять 96-денний запас при загальноприйнятому

показнику в 60 днів;

. залишки готової продукції становили 4000 млн. грн., або 20-денний

запас, виходячи з фактичного випуску продукції, при прийнятій нормі

запасу — 5 днів;

. на дебіторську заборгованість відраховано 19000 млн. грн. Ця сума в

1,6 рази перевищує загальну розрахункову потребу в оборотних

коштах. Якщо врахувати діючий порядок розрахунку із застосуванням

попередньої оплати поставки, то вся ця сума являє собою

непродуктивні витрати, які важко мобілізувати для повернення.

Таблиця 1. Розрахунок наявності власних оборотних коштів підприємств

промисловості за даними балансів на 01.07.96

(млн. грн.)

|1. Джерела формування власних і прирівняних до них коштів: |

|— статутний фонд |79654 |

|— резервний фонд |2188 |

|— фінансування капітальних вкладень |3015 |

|— спеціальні фонди і цільове фінансування |78613 |

|— амортизаційний фонд |189 |

|— нерозподілений прибуток |149 |

|Разом: |163808 |

|2. Вкладення коштів в основні засоби і позаобігові активи: |

|— основні кошти за залишковою вартістю |142804 |

|— нематеріальні активи |518 |

|— незавершені капітальні вкладення |6094 |

|— довгострокові фінансові вкладення |225 |

|— збитки поточного року |2290 |

|Разом: |151931 |

|3. Наявність власних оборотних коштів (п.1 — п.2) |11878 |

|4. Розрахункова потреба в оборотних коштах |12000 |

|5. Брак власних оборотних коштів |123 |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты