Потрібно відзначити, що комерційний кредит має обмежені можливості,
тому що його можна одержати не у всякого кредитора, а лише в того, хто
виробляє сам товар. Він обмежений по розмірах (тимчасовим вільним
капіталом), має короткостроковий характер, а позичальник часто потребує в
довгостроковому кредиті.
Обмеженість комерційного кредиту переборюється банківським. Банківський
кредит дається у вигляді грошової позички, банками й різноманітними
кредитно-фінансовими установами підприємцям і іншим позичальникам. Об'єктом
банківського кредиту виступає грошовий капітал, що відокремився від
промислового. Угода позички тут відділена від актів купівлі-продажу.
Позичальником може бути фірма, держава, приватний сектор, а кредитором -
кредитно-фінансові установи. Метою кредитора є одержання прибутку у вигляді
відсотка. Кредитор надає позичковий капітал позичальнику на умовах
повернення, терміновості і сплати відсотка.
Як було відзначено вище, банківський кредит переборює кордони
комерційного кредиту, тому що він не обмежений напрямком, термінами і
сумами кредитних угод. Сфера його використання ширша: комерційний кредит
обслуговує лише обіг товарів, банківський кредит - і нагромадження
капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових прибутків і заощаджень
усіх прошарків суспільства.
В останній період велике значення має лізинг. “Лізинг - довгострокова
оренда машин, устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого
призначення з погашенням заборгованості протягом декількох
років”.1Використання лізингу має свої переваги, оскільки "при цій формі
співробітництва для перебудови виробництва на базі сучасної технології і
випуску продукції, що відповідає самим суворим вимогам ринку, не потрібно
споконвічних володінь важливих коштів. Всі витрати на даному етапі
покривають лізингові компанії. Лізинг не є банківською операцією у вузькому
значенні слова. Він відноситься до близької до банківської форми
фінансування, що може здійснюватися торгово-промисловими підприємствами як
побічна операція. Але в першу чергу це компетенція спеціально створених
лізингових товариств.
Останнім часом одержали широке поширення іпотечний кредит і овердрафт.
Іпотечний кредит - це довгострокові позички під заставу нерухомості (землі,
виробничих і житлових будинків). Основним його джерелом служить емісія
іпотечних облігацій корпораціями і банками. Овердрафт, надається приватним
особам, що мають право платежу чеками в сумі, яка перевищуює залишок на
рахунках. Овердрафт припускається у відомих межах, наприклад, у суму
місячного окладу на термін не більш 15 днів. Протягом установленого строку
клієнт зобов'язаний погасити виникшу заборгованість, після чого він одержує
право на новий кредит у вигляді овердрафта.
В даний час величезне значення для нормального функціонування всієї
економічної системи в цілому мають державний і міжнародний кредит.
Державним кредитом називають сукупність кредитних відносин, у яких
позичальником або кредитором виступають держава, місцеві органи влади
стосовно громадян і юридичних осіб. Державний кредит виражає відносини в
грошовій формі між державою з одного боку, і фізичними або юридичними
особами з іншого, частіше усього з банками, страховими компаніями і
підприємцями. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості учасника
позичкової угоди виступають центральний уряд або місцеві органи влади. У
цьому відношенні його можна порівняти з іншими формами кредиту, у першу
чергу з банківським, де обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.
Рух капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язане з
наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і
сплати відсотків, називають міжнародним кредитом. У якості кредиторів і
позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні і
регіональні організації.
Форми міжнародного кредиту можна класифікувати по головних ознаках, що
характеризує окремі сторони кредитних відносин.
По строках міжнародні кредити підрозділяються на короткострокові - до 1
року, середньострокові - від 1 року до 5 років і довгострокові - понад 5
років.
Міжнародний кредит виконує такі функції:
* перерозподіл позичкових капіталів між країнами з метою забезпечення
безупинного процесу відтворення для досягнення максимального прибутку;
* економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків внаслідок
розвитку безготівкових платежів;
* прискорення концентрації і централізації капіталу.
Також міжнародний кредит, розсуваючи межі індивідуального
нагромадження, сприяє створенню нових фірм. Тобто можна сказати, що
міжнародний кредит виконує ті ж функції, що й інші форми кредиту, тільки в
міжнародному аспекті.
1.4.Інші надходження фінансових коштів
До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових
коштів за рахунок благодійних внесків (меценацтво), страхових внесків, від
продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор –
це юридична або фізична особа, яка финансує якийсь захід. Спонсорство – це
двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси,
а спонсор – деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу,
рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого
прибутку від профінансованого ним захода.
2. Основні техніко-економічні показники роботи дослідного хлібозавода
2.1. Історична довідка і характеристика потужності
Київський дослідний хлібозавод став до ладу 1965 року (тоді це був
хлібозавод №9 і мав проектну потужність 65 тонн хлібобулочних виробів за
добу). У ті часи кількість населення міста інтенсивно зростала, а тому вже
наступного року у зв”зку з підвищенням попиту на хлібобулочні вироби було
введено ще одну третю піч БН-50. Згодом модернізували кілька виробничих
ліній. Зокрема, замість першої встановлено дослідну лінію А2-ХЛП з піччю
ПХК-16. Щоб полегшити працю пекарів, на чотирьох лініях облаштували
автоматичні укладальники тістових заготовок у люльки вистоювальної шафи й
механізували їх пересадку на під печі.
Основна й додаткова сировина – сіль, цукор, дріжджове молоко,
безводний рідкий жир, олія – надходять і зберігаються безтарним способом.
Це полегшує працю дозувальника і дає змогу легко транспортувати компоненти
для приготування напівфабрикатів. У 1975 році на автоматичний режим
переведено компресорне відділення. А через два роки завод набув статусу
дослідного і став базовим підприємством по випробовуванню нової техніки і
технології.
Наприкінці 1979 року потужність дослідного вже зросла до 93 тонн
хлібобулочних виробів за добу, рівень же механізації підвищився до 84%. Два
роки по тому, після реконструкції, добова продуктивність заводу зросла ще
на 22 тонни. Незабаром другу лінію по виробництву дрібноштучної продукції
переобладнали на безперервне приготування тіста і ввели в дію установку для
підготовки молочно-цукро-сольового розчину. Завдяки цьому було прискорено і
збільшено випуск популярної булочки “Дніпровська”. Протягом останнього
десятеліття на кількох лініях старі печі замінено на нові; з”явилися
укладальний автомат готових виробів і ланцюгові доріжки для транспортування
порожніх контейнерів у цех; введено в дію комплекс механічних майстерень і
побутові приміщення з сауною.
Сьогодні дослідний хлібозавод є одним з найпереспективніших
підприємств в Україні. В минулому році виробнича потужність заводу
становила 109,4тис.т хлібобулочних виробів при 375 працюючих. На
підприємстві встановлено 6 виробничих ліній по виробництву 12 видів
продукції. Завод працює в три зміни, сім днів на тиждень. Структура
підприємства - безцехова. 25 % продукції випускається в упакованому
вигляді.
| Табл.№3 |
|Основні техніко-економічні показники дослідного хлібозавода за 1997-1998|
|роки |
| |
|Показники |1997 рік |1998 рік |1998 к 1997 |
| | | |р. в % |
|1 |2 |3 |4 |
|Виробнича потужність (тон/рік) |113,0 |109,4 |96,8% |
|Выпуск продукції |24 282,3 |30 696 |126,4% |
|Коефіціент використання вироб. |76,5 |87,6 |114,5% |
|потужності | | | |
|Об'єм продаж (тис.грн) |17 799,6 |19 453,5 |109,3% |
|Основні виробн. фонди |3 748,0 |4 162,4 |111,1% |
|Чисельність працюючих (чол.) |354 |375 |105,9% |
|Об'єм продаж на одного працюючого |50 281 |51 876 |103,2% |
|(тис.грн) | | | |
|Направлено на оплату праці |933,9 |1 055,4 |113,0% |
|(тис.грн) | | | |
|Средньомісячная оплата праці (грн)|77,8 |88,0 |113,1% |
|Повна собівартість продукції |1 950,5 |2 067,7 |106,0% |
|(тис.грн) | | | |
|Балансовий прибуток (тис.грн) |3 407,3 |3 614,2 |106,1% |
|Прибуток від продажу |3 396,9|3 611,9 |106,3% |
|Рентабельність продукції в цілому |37,1% |38,8% |104,6% |
|% | | | |
2.2. Склад і структура персоналу
Табл.№4
|Директор | |Замісник директора |
| | | | | | | | | | | | | |
|Планов| |Відділ | |Головни| |Відділ | |Гуртожи| |Начальн| |Маркетин|
|ий | |кадрів | |й | |праці | |ток | |ик | |г. |
|відділ| | | |инженер| | | | | |МТЗ | |відділ |
| | | | | | | | | | | | | |
| | |Виробнич| |Інженер по | |Мат.скл| |Склад сировини |
| | |а | |тех.безпеки | |ад | | |
| | |лаборато| | | | | | |
| | |рія | | | | | | |
