Вигоди використання оренди для орендаря- це те, що збільшуються можливості самофінансування; орендар може розпочати підприємницьку діяльність з меншим капіталом, оскільки орендна угода може передбачати виплату орендних платежів у міру реалізації продукції, виробленої за допомогою орендованого майна, та отримання прибутку; знижуються масштаби мобілізації фінансових коштів для швидкої модернізації виробничої бази (орендованого обладнання), наприклад, на базі використання форм "збутового лізингу", який передбачає періодичну модернізацію або заміну обладнання; оренда об'єкта, яка передує його придбанню, дозволяє оцінити об'єкт у процесі експлуатації та вирішити питання про його купівлю; не обмежуються можливості для одержання інших кредитів з інших джерел; зберігаються кошти орендаря для інших цілей; споживачі не завжди прагнуть придбати майно назавжди, через те що, по-перше, це майно після завершення певної роботи вже їм буде не потрібне, і тому вигідно взяти його на строк в оренду за частину ціни (у разі купівлі його довелось би продавати за безцінь), по-друге, це майно може швидко морально старіти, і тоді споживачі можуть відмовитись від старої моделі після закінчення строку оренди та укласти угоду на нову модель.
У світовій практиці залежно від тривалості розрізняють три види оренди:
рейтинг (renting) - короткострокова орендарка укладається на строк від декількох годин до одного року без передачі права власності на майно орендарю; об'єктами рейтингу можуть бути спортінвентар, комп'ютери, теле-, аудіо-, відеотехніка, автомобілі, туристичне майно, комбайни та інші товари короткострокового користування;
хайринг (hiring) - середньострокова оренда, яка передбачає укладання орендної угоди строком від одного до 2-3 років без передачі права власності на майно орендарю; об'єктами хайрингу є комп'ютери, світлокопіювальна техніка, теле-, аудіо-, відеотехніка, засоби зв'язку, шляхобудівельні машини, транспортні засоби, монтажне обладнання, сільськогосподарська техніка; договори на оренду транспортних засобів можуть бути з екіпажем та водієм (тайм-чартер) або без екіпажу та без водія (бербоут-чартер);
лізинг (leasing, lease) — довгострокова оренда, яка передбачає здачу майна в оренду на 3-5 років і більше; об'єктами лізингу можуть бути конторське, будівельно-монтажне, технологічне, медичне та інше обладнання, авіаційні двигуни, контейнери, далеко рейсові автопоїзди, літаки, судна, споруди, будівлі, цехи, підприємства, склади, причали, земля, нафтові та газові свердловини, зокрема бурові платформи, вишки та інше дорого вартісне обладнання тривалого користування [3].
4.Специфіка проведення лізингових операцій з іноземними партнерами.
Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів[4]. Отже, лізингова компанія кредитує орендаря шляхом надання йому права користування об'єктом.
Класична схема здійснення лізингових операцій у міжнародній практиці звичайно передбачає участь трьох суб'єктів: лізингодателя, лізингоотримувача і постачальника устаткування.
Лізингодателем може виступати: дочірня фірма кредитно-фінансової установи (банку); фінансова компанія, яка створена для проведення лізингових операцій; спеціалізована лізингова компанія, що бере на себе надання додаткового комплексу послуг (ремонт лізингового устаткування, заміна зношених деталей, консультації з експлуатації устаткування і т.д.).
Лізингоотримувачем (реальним користувачем майна, яке отримане за лізинговою угодою) може бути будь-яке підприємство незалежно від форми власності і галузі економіки, у якій воно функціонує.
Третій суб'єкт лізингової угоди — підприємницька структура, що продає майно лізинговій компанії (постачальник). Це іноземний виробник, торгова чи постачальницько-збутова фірма.
Міжнародний лізинг — це лізингова діяльність, у якій при здійсненні лізингових операцій хоча б одна зі сторін чи усі сторони угоди є резидентами різних країн. Цей вид лізингу включає також операції, що проводяться між лізингодателем і лізингоотримувачем однієї країни, коли хоча б одна зі сторін заснована і функціонує за участю іноземного капіталу (наприклад, спільне підприємство Міжнародний лізинг підрозділяють на експортний, імпортний і транзитний.
Експортний лізинг являє собою вид лізингу, при якому постачальник чи виробник майна і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а лізингоотримувач в іншій. У даному випадку лізингова компанія фактично стимулює експорт країни, створюючи умови для його фінансування.
Імпортний лізинг являє собою вид лізингу, за умовами якого лізингова компанія знаходиться в країні лізингоотримувача, купує об'єкт лізингу в іноземної фірми, а потім надає його в користування вітчизняному лізингоотримувачу. При проведенні таких операцій лізингова компанія сприяє процесу відновлення основних фондів різних галузей економіки країни, залученню і впровадженню передової техніки і новітніх технологій, що створює умови для підвищення конкурентноздатності підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Транзитний лізинг —це угода, всі учасники якої знаходяться в різних країнах. Це найбільш складний вид операцій для лізингової компанії, оскільки вимагає глибокого вивчення особливостей правового регулювання лізингу, митних правил і валютного законодавства в різних країнах.
У залежності від умов реалізації конкретної угоди, число учасників лізингової угоди коливається. Воно доповнюється за рахунок посередницьких фірм (що безпосередньо не займаються наданням майна в лізинг, а виконують лише функції посередників), за рахунок фінансових установ банків, інвестиційних фондів, трастових корпорацій, а також страхових компаній.
Розглянемо лізингову операцію на прикладі. Українське ТОВ „Гал” займається лізингом устаткування. До неї звернулося московське ВАТ „Дніпро” з проханням надати йому в оренду хлібопекарське устаткування на строк 4 років. Виробник об’єкта лізингу знаходиться в Україні, значить це експортний лізинг, при якому постачальник чи виробник майна і лізингова компанія, яка є лізингодателем, знаходяться в одній країні, в нашому випадку це Україна, а лізингоотримувач ( ВАТ „Дніпро”) в іншій ( Росія).
Послідовність дій сторін при здійсненні угоди з придбання устаткування при міжнародному лізингу показана на рисунку 4.1.
Постачальник
обладнання
...................................................................................Кордон.......................
4 6 7 11
Лізингова 5
Компанія 2 Інвестор
9
1 3 8 10 12
Лізингоотримувач
Рис.4.1.Рух устаткування і грошових потоків у типовій міжнародній лізинговій операції
1.Лізингоотримувач направляє лізингодателю в письмовій формі заявку про розгляд питання надання за лізингом устаткування визначеної специфікації (об'єкт лізингу). Сторони визначають порядок фінансування угоди.
2.Лізингова компанія укладає договір з інвестором для цільового інвестування коштів на придбання устаткування для лізингоотримувача.
3.Лізингодатель укладає договір лізингу з лізингоотримувачем, відповідно до якого він зобов'язується за заявкою лізингоотримувача надати йому в платне користування об'єкт лізингу.
4.Лізингодатель укладає контракт купівлі-продажу устаткування з постачальником, що погоджений з лізингоотримувачем.
5.Інвестор перераховує лізинговій компанії кошти, необхідні для закупівлі устаткування.
6.Лізингова компанія проводить оплату за устаткування постачальнику в передбачені контрактом купівлі-продажу терміни.
7.Постачальник, відповідно до умов контракту купівлі-продажу, здійснює відвантаження устаткування лізинговій компанії.
8.Лізингова компанія на основі договору лізингу передає устаткування лізингоотримувачу.
9.Лізингова компанія укладає з інвестором договір застави з метою надання гарантій повернення інвестованих коштів.
10.Протягом терміну дії договору лізингу лізингоотримувач здійснює лізингові платежі на користь лізингової компанії.
11.Відповідно з надходженнями лізингових платежів, лізингова компанія повертає інвестору раніше отримані кошти.
12.По закінченні договору лізингу і виконання його умов об'єкт лізингу переходить у власність лізингоотримувача (у випадку фінансового лізингу).
13.У разі потреби в розглянуту схему може вводитися страхова компанія для забезпечення страхування майнових і фінансових ризиків, що виникають при лізингових операціях [5].
5. Суть та особливості проведення бартерних операцій
Згідно до законодавства України товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін [6].
Характерними особливостями бартерної угоди є разовий характер; участь у ній найчастіше двох сторін; оформлення угоди одним контрактом; визначення кінцевої специфікації і обсягу угоди до підписання контракту; відносно короткий, у порівнянні з іншими формами зустрічної торгівлі, термін виконання угоди, який зазвичай не перевищує одного-двох років.
Мета, яку переслідують сторони при укладенні бартерних угод, частіше зводиться до однієї або декількох із нижчезазначених:
