Існує три основних способи проведення аукціону:
а)традиційний (англійський) аукціон- це аукціонний торг з підвищенням цін, який може вестись прилюдним та неприлюдним способом. Техніка проведення прилюдного аукціону з підвищенням цін: аукціоніст оголошує номер чергової партії лота, на спеціальному табло засвічується названий номер; аукціоніст називає вихідну продажну ціну, яка звичайно є приблизною ринковою ціною, яка існувала в міжаукціонний період; якщо ніхто з покупців не подасть знак підняттям руки або олівця, кивком голови або вигуком "так" про свою згоду упити товар, аукціоніст зменшує ціну доти, доки хто-небудь не виявить свого бажання купити; якщо один або декілька покупців подадуть знак про своє бажання купити даний лот, аукціоніст підвищує ціну - починається торг; у правилах проведення торгу зазначається мінімальна надвишка, яка зазвичай становить 1-2,5% початкової ціни. Надвишка до ціни стандартна, наприклад, при ціні до 10 дол. США - 10 центів, при ціні понад 10 дол. - 25 центів. Якщо після триразового запитання "Хто більше?" немає пропозиції про підвищення ціни з боку покупців, аукціоніст вдаряє молотком на знак того, що торг з даної партії закінчений і вона вважається купленою тим покупцем, котрий запропонував найвищу ціну. Покупцю, який купив перший лот у стрінгу та бажає придбати за тією ж ціною інші лоти з даної партії (стрінга), віддається перевага перед, іншими покупцями.
У разі виникнення розбіжностей за адміністрацією аукціону зберігається право перепродажу будь-якого лота. Усі претензії повинні бути заявлені адміністрації до початку продажу наступного лота.
У тих випадках, коли через відсутність інтересу до певного лота або з причин змови покупців не вдається досягти наміченого рівня продажної ціни, аукціоніст має право без пояснень зняти лот з торгу. Після продажу усіх лотів непродані лоти можуть знов бути виставлені для продажу.
При неприлюдному торгу (німому) покупці подають аукціоністу заздалегідь встановлені знаки про згоду підвищити ціну на встановлену величину надвишку. Аукціоніст кожного разу оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Неприлюдне проведення торгу дозволяє зберігти у таємниці ім'я покупця;
б)«голландський» аукціон (Dutch auction), який починається зі штучно завищеної ціни та ведеться з її зниженням. Суть цього способу така. Аукціоніст призначає максимальну ціну, яка засвічується на циферблаті, встановленому в аукціонному залі, та знижує її доти, доки один з учасників торгу не виявить бажання здійснити угоду шляхом натискання кнопки на закріпленому за ним місці. Натисканням кнопки він зупиняє стрілку, котра рухається, і на циферблаті з'являється номер, під яким даний покупець зареєстрований в організаторів аукціону. Записавши номер покупця, аукціоніст гасить циферблат та переходить до продажу наступного лота. Такі аукціони популярні у європейських країнах. На них продаються партії овочів, фруктів, риби, автомобілі second-hand, будинки. Зазначена система не дотримується основного принципу аукціонної торгівлі, а саме: передача товару у розпорядження покупця, що запропонував у результаті торгів найвищу ціну. При цій системі не відбувається фактично ніякого торгу між: покупцями. Тому при продажу товарів, які швидко псуються, почала застосовуватись нова, більш досконала система, в якій, як і у попередній, використовується циферблат із рухомою стрілкою. Оператор встановлює стрілку на найнижчій ціні. Кожний покупець має на закріпленому за ним місці кнопку, яку він натискає, коли бажає здійснити покупку за запропонованою ціною. Якщо одночасно декілька покупців натиснуть кнопки, стрілка просунеться до вищої ціни і на спеціальному табло поряд з циферблатом засвітяться номера цих покупців. Стрілка буде рухатись до вищої ціни, доки не залишиться один покупець. У цей момент стрілка зупиниться і з'явиться номер цього покупця. Угода вважається укладеною і не може бути анульована іншим покупцем;
в)аукціон «втемну» (sealed-bit auction), на якому усі покупці представляють свої ставки одночасно, а товар продається тому покупцю, котрий виставив найбільшу ціну (або купується у того, хто запропонував найменшу ставку). Такий вид аукціону часто використовується при розміщенні підрядів на будівництво, прокладання доріг.
4. Оформлення та виконання аукціонних угод (розрахунки з покупцями та відвантаження товару), яке включає: а) укладання контракту; б) розрахунки з покупцем; в) відвантаження проданих товарів.
Вивчення практики аукціонних торгів показує, що за самі загальні умови усі три види аукціонів дають однаковий середній результат. Ця особливість аукціонів відома як «теорема еквівалентності доходів».
Переваги МТА
виявляються у тому, що вони дозволяють створити відкриту
конкуренцію, виявити ціну товару, швидко його реалізувати у зазначеному обсягу
тими експортерами, які мають більш міцні фінансові позиції та високоякісні
товари. Великі торгові фірми виступають у ролі брокерів з продажу. Покупцями
виступає обмежена кількість компаній, переважно роздрібної та оптової торгівлі
та переробної промисловості, котрі використовують надлишкову пропозицію та
зацікавлені у зниженні цін.
Незважаючи на те, що МТА, як і біржі, мають тенденції до зниження обсягів через сировинну спрямованість, продаж окремих аукціонних товарів зростає - чаю, хутра, золота, дорогоцінних каменів. Основне значення аукціонів полягає у тому, що для партнерів ЗТУ виявлені на торгах ціни є орієнтиром як світові ціни [3].
11. Особливості участі та зовнішньоекономічної діяльності підприємств у вільних економічних зонах
Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій становлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і
дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.
На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава гарантує суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі спеціальної (вільної) економічної зони і України.
Суб'єкти економічної діяльності, що діють на території спеціальної (вільної) економічної зони, здійснюють матеріально-технічне постачання і реалізацію продукції, а також одержують та надають послуги у формах і на умовах, які вони визначають самостійно на основі договорів із своїми контрагентами.
Органи державної виконавчої влади не мають права застосовувати у відносинах із зазначеними суб'єктами обов'язкове державне замовлення.
Суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони мають право брати участь у конкурсах на державні замовлення, що оголошуються державними установами України Свобода економічної діяльності у спеціальній (вільній) економічній зоні.
На території спеціальної (вільної) економічної зони мають право функціонувати будь-які суб'єкти економічної діяльності згідно із законодавством України та законом про створення цієї зони.
Суб'єкти економічної діяльності, зазначені у частині першій цієї статті, мають право самостійно обирати види, форми і методи своєї діяльності на території спеціальної (вільної) економічної зони, що не суперечать цьому Закону, закону про створення цієї зони та законодавству України.
На території спеціальної (вільної) економічної зони не дозволяється діяльність, що суперечить міжнародним угодам, учасником яких є Україна.
Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони при її ліквідації.
Спори, що виникають у зв'язку з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони між органом господарського розвитку і управління, суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони та ліквідаційною комісією, підлягають розгляду в суді України, а спори за участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій зоні, - в суді за погодженням сторін, в тому числі за кордоном. ( Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) [11].
На території спеціальної економічної зони відповідно до цього Указу провадяться всі види підприємницької діяльності, крім прямо заборонених законодавством України.
Суб'єкти підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони провадять підприємницьку, у тому числі пов'язану з реалізацією інвестиційного проекту, діяльність на підставі дозволу Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності.
На території спеціальної економічної зони "Донецьк" розміщуються підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок, а також з метою створення імпортозамінних виробництв.
На території спеціальної економічної зони "Азов" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробки, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту з метою створення імпортозамінних виробництв.
На території спеціальних економічних зон можуть розміщуватись об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісні будівлі, готелі, житлові будинки тощо.
На території спеціальних економічних зон забороняється створення казино, інших гральних домів (місць) та гральний бізнес.
Рішення Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності щодо схвалення інвестиційного проекту або надання дозволу на провадження діяльності на території спеціальної економічної зони є підставою для укладення органом місцевого самоврядування контракту з інвестором та реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, укладення органом господарського розвитку спеціальної економічної зони договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення контракту визначається Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності.
У разі провадження суб'єктом підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, відповідні дозволи (ліцензії) видаються згідно із законодавством.
Створення на території зони банківських установ, аудиторських фірм, страхових, фондових та інших фінансових організацій, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності.
Суб'єкти підприємницької діяльності (інвестори), які провадять свою діяльність на території спеціальної економічної зони без створення юридичної особи через філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо, а також реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях (підгалузях), виробництвах, складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності, погоджений з відповідними органами державної податкової служби України.
За державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, за винятком банківських установ, на території спеціальної економічної зони та видачу дозволу на провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи вноситься плата, розмір якої встановлюється Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності за погодженням з Міністерством фінансів України. Розмір зазначеної плати є однаковим для всіх суб'єктів підприємницької діяльності одного виду діяльності. Кошти від внесення плати спрямовуються на розвиток інфраструктури цієї зони у порядку, визначеному Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності за погодженням з Міністерством фінансів України.
У разі порушення суб'єктами підприємницької діяльності (інвесторами) законодавства України та установчих документів, умов контракту, укладеного з органом місцевого самоврядування, Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності має право скасувати виданий дозвіл на
провадження підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони.
Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, його ліквідація та анулювання спеціального дозволу (ліцензії) на провадження окремих видів діяльності проводиться в установленому законодавством порядку[12].
12. Недержавні об’єднання як учасники зовнішньоекономічної діяльності
Функції регулювання контролю за зовнішньоекономічною діяльністю крім державних органів виконують також і недержавні органи: торгівельні палати; товарні, фондові і валютні біржі; асоціації, союзи підприємств і інші організації координуючого типу.
З недержавних організацій найбільший вплив на розвиток і здійснення зовнішньоекономічної діяльності роблять Торгово – промислові палати (ТПП), що утворюються на основі добровільного об’єднання засновників (підприємств і підприємців) і є некомерційними громадськими організаціями. ТПП діють на підставі Закону „Про торгово – промислові палати України” від 02.12.97р. №671/97 – ВР. Створюються ТПП із метою сприяння розвитку економіки країни, її інтегруванню в світову господарську систему і формуванню сучасної промислової, торгової інфраструктури; подальшому розвитку усіх видів підприємств, торгових і науково – технічних зв’язків з іншими країнами.
ТПП виконують такі задачі: допомагають українським суб’єктам господарської діяльності в реалізації їхніх комерційно – фінансових інтересів в Україні і за кордоном; сприяють розвитку системи підготовки кадрів для підприємницької діяльності, розвитку експорту українських товарів і послуг; надають технічну допомогу суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності у проведенні операцій на зовнішньому ринку; вживають заходи для недопущення сумлінної конкуренції, сприяють врегулюванню спорів, що виникають між суб’єктами господарської діяльності; надають інформаційні послуги та послуги іноземним фірмам і організаціям для здійснення ними комерційної діяльності в Україні.
Активний вплив на регулювання зовнішньоекономічної діяльності роблять діючі при ТПП Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС), Морська арбітражна комісія, Асоціація диспашерів. Ці організації розглядають і виносять рішення по спорах, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі з фрахтування судів, морського страхування, а також визначають розміри загальної аварії при аваріях корабля чи подіях на морі.
Дуже важливу роль у зовнішній торгівлі грають фінансово – кредитні і валютні установи, за допомогою яких здійснюються розрахунки між контрагентами; Патентна служба, що здійснює контроль експорту – імпорту товарів у відношенні їхньої „патентної чистоти”; Державний комітет зі стандартизації і система сертифікації товарів УкрСЕПРО [5].
13.Комерційні форми передачі технологій при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Механізм МНТЗ - це сукупність принципів, форм, методів, за допомогою яких здійснюється міжнародне науково-технічне співробітництво суб'єктів ЗЕД.
Міжнародні науково-технічні зв'язки (МНТЗ) - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу використання досягнень сучасної науки та техніки. Основною концентрованою формою міжнародних науково-технічних відносин (МНТВ) виступає науково-технічний та технологічний обмін між країнами-партнерами. Цілі МНТВ полягають в:
· прискорення технологічного переозброєння господарських об'єктів економіки;
· підвищення конкурентоспроможності продукції;
· збільшення експорту та зменшення імпорту;
· розвиток МНТЗ на основі спеціалізації та кооперації виробництва;
· отримання прибутку.
Сфера МНТЗ включає науку, техніку, виробництво, управління.
Форми реалізації НТЗ на світовому ринку:
1.Передача, продаж, надання по ліцензії промислової власності. Ліцензійна угода - зовнішньоторговельна угода, за якою одна із сторін (ліцензіар) пропонує іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта ліцензії.
2.Надання ноу-хау, тобто технологічного досвіду. Це передача повністю або частково конфіденційних знань технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру. Різниця між ліцензією та ноу-хау полягає в тому, що перша - патентується, а остання - ні.
З .Надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу та використання машин, обладнання, напівфабрикатів та матеріалів, отриманих шляхом купівлі, оренди, лізингу тощо.
4.Науково-технологічне промислове співробітництво у зв'язку з експлуатацією машин, обладнання, напівфабрикатів, матеріалів.
5.Надання інжинірингових послуг, а саме: консультації, послуги, технічний контроль, консультації, технологічно визначені в часі, проектування нової технології, технічне сприяння при проведенні спеціальних робіт, передача технології в межах інвестиційного співробітництва (машини, обладнання, монтажні роботи, консультації навчання спеціалістів, технологічні лінії), проведення випробувань та перевірка обладнання: переробка сировини замовника із використанням оригінальної технології; передача технології в межах науково-технічної та виробничої кооперації [13].
Висновки
Кожен суб’єкт господарської діяльності сам обирає форми і методи виходу свого підприємства на зовнішній ринок. Як ми вже зрозуміли їх дуже багато і вони залежать від видів зовнішньоекономічної діяльності. Для кожного суб’єкта є важливим знання особливостей комерційних операцій та правил укладання контрактів, сучасних підходів до управління зовнішньоекономічною діяльністю, які базуються на економічному обґрунтуванні кожної операції чи проекту, оцінці ефекту й ефективності їх здійснення.
