Особливості виникнення держав у різних народів світу
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Держава та її виникнення
1.1 Сутність, структура та ознаки держави
1.2 Причини виникнення держави
1.3 Передумови і умови виникнення держави
1.4 Шляхи виникнення держави
Розділ 2. Теорії виникнення держави
2.1 Основні концепції походження держави
2.2 Сучасні концепції походження держави
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Актуальність теми. Здається, нібито яка може бути актуальність реанімації дослідження теорій походження держави, тим більше в третьому тисячолітті? Адже як правове явище держава існує вже надто давно і аналіз обставин, що спричинили її виникнення, можливо зараз і не є надзвичайно актуальними для сучасної правової науки? Тим більше, що впродовж останніх десятиліть причини походження держави не були предметом спеціальним наукових досліджень на дисертаційному рівні в Україні. Але я переконаний в протилежному, виходячи з таких міркувань.
Дійсно, поява держави на світ, так як і народження дитини, відбулась, скоріше за все без її волі. Саме з її виникненням люди пов’язували вирішення тих проблем, які вони не в змозі були розв’язати самостійно, без держави. Це дає підстави стверджувати, що якщо прихильники тієї чи іншої концепції походження держави пов’язують її виникнення з певними обставинами, то саме задля їх вирішення держава і була створена. Іншими словами, знаючи що спричинило виникнення держави, можна зрозуміти, які завдання, першочергово, вона має вирішувати, яка має бути її сутність, задля чого вона врешті-решт існує! Зрозумівши причини виникнення держави можна збагнути чого від неї слід вимагати і очікувати, кому та чим вона зобов’язана через її породження, чиї відповідно інтереси вона сповідує та захищає, що вона має забезпечити тим людям (Богу), які сприяли її утворенню – можна збагнути її суть та мету. А оскільки зі всього арсеналу засобів впливу на суспільство в держави найдієвішими є правові засоби, то знаючи мету держави можна збагнути мету її правового впливу на суспільні відносини. А знання цього в свою чергу є важливим не лише для теорії держави і права, але й для всіх галузевих наук.
Отже, обрана тема цієї роботи є актуальною, як у науковому, так і в громадському відношенні.
Об’єкт роботи є теоретичні аспекти держави і права.
Предметом роботи є походження держави.
Метою роботи є дослідження загального поняття та ознак держави. Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:
Завдання роботи:
1. розгляд питання походження держави, фактори, теорії походження та типи держав;
2. відокремлення влади в первіснообщинному суспільстві від державної організації;
3. розгляд понять держави та її ознак;
4. аналіз походження права, фактори, поняття права та його ознаки;
5. дослідити особливості виникнення держав у різних народів світу;
Короткий аналіз літератури по темі. Зазначена тематика досліджувалася багатьма авторами як у монографічних роботах, так і у публікаціях в періодичних виданнях. Для визначення основних концепцій походження держави використано відомі підручники з “Теорії держави і права” під редакціями О.Ф. Скакун, М.В. Цвіка, М.С. Кельмана, М.І. Матузова, О.Г. Мурашина, П.М. Рабіновича та інших. Особливу увагу було приділено монографічному дослідженню В.М. Божко „Аналіз теорій походження держави”.
Методологія роботи спирається на принцип об’єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і способом уникання цих упередженостей є використання таких методів дослідження як аналітичний, порівняльний, описовий, статистичний.
Структура роботи. Робота складається з реферату, вступу, двох розділів та шести підрозділів, висновків і переліку літературних джерел.
Розділ 1. Держава та її виникнення
держава суверенітет право
1.1 Сутність, структура та ознаки держави
Протягом віків держава завжди трактувалася по-різному. Зазвичай всі трактовки держави мали за основу одне з двох наступних тверджень: держава служить інтересам суспільства або ж є засобом пригнічення нижчих класів вищими.
Перша теорія, скоріш за все, бере початок з поглядів Аристотеля, котрий вважав, що держава є втіленням мудрості, справедливості, краси та загального блага. Друга теорія порівнює державу з потворою (Т.Гоббс).
З XVI ст. формується ще одна інтерпретація держави: держава визначається через такі терміни як “суверенітет” та “абсолютна влада” (Ж.Боден). Державу втілює правитель і саме він керує сукупністю людей, тобто така теорія частково підтримує теорію Гоббса.
Згодом держава розглядалася як норми, відносини, ролі, процедури, інститути ітд. Тобто не як група особистостей, а як суспільство в цілому. Так марксисти визнавали присутність держави лише в класово-розподіленому суспільстві і розглядали державу як механізм для пригнічення одного класу іншим.
Державу можна визначити як особливу форму організації політичної влади в суспільстві, що має суверенітет і здійснює керування суспільством на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).
Основні ознаки держави:
· територія;
· населення;
· громадська влада;
· суверенітет – незалежне від будь яких сил, обставин та осіб верховенство держави, її незалежність у внутрішніх та зовнішніх справах;
· монополія на легальне використання сили;
· виключне право на видання законів;
· загальність;
· право на збирання податків та зборів з населення;
З вищесказаного можна більш точніше визначити державу:
Держава – територіальна спільність класового суспільства, яка за допомогою механізму публічної влади забезпечує основи існування людини й суспільства, а також суверенітет народу.
Виникнення держави як соціального інституту відобразило процеси ускладнення суспільного життя. Її поява відтворила необхідність у задоволенні потреб та інтересів, котрих не могли задовольнити попередні інститути. Перевагами держави є висока спеціалізація в розподілі праці між правлячими, володіння сучасною армією та поліцією, володіння великими матеріальними та іншими ресурсами для здійснення своїх рішень.
Основними якісними відмінностями держави від інших, недержавних, політичних організацій є:
· Єдина територіальна організація політичної влади у масштабах всієї країни. Державна влада поширюється на все населення в межах певної території. Здійснення влади на певній території потребує встановлення її просторової межі – державного кордону, котрий відмежовує одну державу від іншої. В межах даної території держава має верховенство та повноту законодавчої, виконавчої та судової влади.
· Держава є організацією політичної влади, що має спеціальні механізми для керування суспільством законодавчу, виконавчу та судову гілки влади. В особливих випадках держава вдається до таких дій як примус – органи насильства (армія, органи безпеки).
· Держава регулює своє суспільне життя на основі права. Тільки держава може регулювати життя суспільства за допомогою законів, що мають загальнообов’язковий характер.
· Суверенітет державної влади. Він втілюється у верховенстві та незалежності держави від будь-яких інших влад всередині країни. Тобто у загальнообов'язковості рішень для населення, у можливості відміни рішень недержавних інститутів влади, у володінні рядом виключних прав, у наявності спеціальних засобів впливу на населенні.
· Примусове збирання податків та інших обов'язкових платежів з населення, котрі гарантують економічну самостійність держави.
1.2 Причини виникнення держави
Держава є важливим, об’єктивно закономірним надбанням людської цивілізації, творінням людської практики, розуму. Світова цивілізація пройшла довгий шлях розвитку від примітивних до високоорганізованих форм співжиття. Тривалий час історія не знала інституту держави. Основними формами суспільної організації були рід, община, плем’я, об’єднання (союз) племен. Тобто первісне стадо змінювалось на досконаліше об’єднання людей – первісну родову общину (рід), що означає колектив людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство.
Поступовий перехід від колективного до парних шлюбів, заборона шлюбів усередині роду приводили до активного спілкування між окремими родами, внаслідок чого вони об’єднувались у фратрії та племена. Такі об’єднання здійснювались на основі мовної, економічної, територіальної та шлюбної спільності.
Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність членів роду (племені) визначили й відповідні форми організації суспільної влади. Влада – це здатність владно можного суб’єкта визначати варіанти поведінки підвладного і домагатися здійснення такої поведінки.
У родовій общині управління здійснювали всі дорослі члени роду (чоловіки й жінки). Усі важливі справи вони вирішували спільно на зборах членів роду (племені). На таких зборах обиралися старійшини, вожді, керівники та ловчі.
Отож, влада у первісному суспільстві:
1) базувалася на родових відносинах (рід об’єднував людей за дійсною чи допустимою кровною спорідненістю, був власником засобів виробництва, об’єднував членів роду для колективної праці, виступав господарським осередком для виробництва матеріальних благ);
2) у соціальному розумінні була безпосередньо суспільною (не існувало спеціального апарату управління та примусу);
