Також до вчинення правопорушень приводить халатне ставлення до своїх службових обов’язків. Дуже часто на практиці буває так, що одна особа працівник, який несе відповідальність за майно підприємства, у разі пошкодження, знищення чи крадіжки цього майна, неналежним чином веде облік і охорону матеріальних цінностей, а інша особа, яка в “певний час опинилася в доречному місці” користається нагодою і вчиняє правопорушення.

         На даному етапі, коли Україна перебуває на етапі переходу до справжньої правової держави, спостерігається складне економічне становище, як в цілому держави, так і кожного конкретно взятого члена суспільства. В умовах, коли коштів в держбюджеті недостатньо, то мінімальні видатки, які б забезпечили нормальне функціонування усіх громадян, в сфері народного господарства, підприємства існує безладдя, не забезпечуються громадяни робочими місцями, а якщо хтось з них і працює, то не одержує зарплати, та це, як наслідок, приводить до порушення норм законів. Свідомість осіб в цьому випадку спирається на фразу: “Коли держава сама встановлює закони і порушує їх, то чому ми не можемо порушити їх, що “заробити” таким чином собі і своїй сім’ї на кусок хліба?” А й справді, важко не погодитися з такою думкою. Адже жива людина піде на все, щоб забезпечити собі мінімум для прожиття. Про це навіть свідчить теорія Абра хама Маслоу, яка полягає в тому, що найнижчою потребою людини в складній ієрархії потреб є фізіологічні потреби, для задоволення яких людина може переступити будь-які межі, приписи, догми.[10]

         Також в умовах економічної нестабільності, коли не працюють цілі заводи, фабрики, підприємства, а майно їхнє стоїть бездоглядне, особи, які мають певний доступ до цих матеріальних цінностей, дуже часто здійснюють правопорушення, порушуючи приписи законодавчих актів.

         Також вчинення правопорушень громадянами зумовлене недоліками в роботі державних органів, їхніх структурних підрозділів, метою яких є донесення до свідомості норм-заборон, приписів законодавчих актів, проведення лекцій для широких мас населення. Дуже часто буває й так, що самі працівники державних органів, нехтуючи своїми посадовими повноваженнями, обов’язками та приписами спричиняють такі психологічні умови, що громадяни не витримуючи психологічного тиску, вчиняють ті чи інші правопорушення. Тому, на мій погляд, адміністрація державних органів повинна досить прискіпливо і професійно підходити  до питання визначених осіб, які приймаються на роботу в відповідні органи, досліджувати їхні особисті характерні риси, особливості психіки й темпераменту.

         Також до вчинення правопорушень призводить, як уже зазначалося вище, низький рівень життя людей, їхня неспроможність в складних умовах забезпечувати собі нормальний рівень для існування.

         Всі вище наведені причини правопорушень є основними серед усіх наявно існуючих у суспільстві причин.

         Також не менш важливими і суттєвими є набір інших причин. Найхарактерніші з них можна охарактеризувати.

         Дуже поширеною причиною виникнення правопорушень є незнання особою чинного законодавства. В наш час майже 60% осіб, які проживають на території України (як свідчить статистика) є малоосвіченими і мало право свідомими в сфері права.

         Специфіка правової свідомості полягає в тому, що вона сприймає, а потім і втілює життєві реалії через призму справедливого, праведного, вільного. Вона вимагає  встановлення загальнообов’язкових норм поведінки. Правосвідомість окреслює кордони правового і не правового, правомірного і протиправного. Вона потребує юридичних мір для забезпечення права.

         Правова свідомість здійснює вплив на поведінку людей разом з нормами права, поряд з ними, а інколи і в суперечності з ними. З деякою впевненістю можна говорити, що для більшої частини людей нормативом поведінки служить саме правосвідомість, оскільки вони не знають конкретних нормативно-правових приписів, ніколи не стикалися з правовими актами. Проте тут легко впасти в іншу крайність, а саме – недооцінити роль законодавства в формуванні правосвідомості.

         При реалізації права громадянами правосвідомості довіряють менше, оскільки велика загроза відхилення їх від норми в силу особистої заінтересованості. Більше того, набирає реальної загрози негативна роль правосвідомості через її нерозвинутість, відсталість, дезорієнтацію на соціальні цінності.

                   Слід сказати, що через низьку правосвідомість і правову культури виникають і інші причини, що зумовлюють скоєння правопорушень. Адже інколи, через неправильне розуміння і тлумачення правових норм, особи хоч і не бажають вчиняти правопорушення, проте в силу свого неправильного розуміння порушують правові приписи.

         Однією з причин виникнення правопорушень є також, недостатнє приділення часу для виховання батьками неповнолітніх. Адже такі особи, як ніхто інший підпадають під негативні впливи, а це приводить до того, що спочатку скоюють дрібні правопорушення, які з часом можуть перерости у щось більш серйозніше.[11]

         Заборон в державі не повинно бути дуже багато, тому що в суспільній свідомості існує певний кордон сприйняття правових норм, заборон і санкцій за правопорушення. Надмірна кількість заборон може призвести до того, що серед заборон, без яких і можна було б обійтись, загубляться дійсно необхідні заборони. Крім того, коли заборон дуже багато, практично неможливо не карати за кожне правопорушення і тому складається уява, що їх можна безкарно порушувати.

         З цієї ж причини не можна кожну заборону супроводжувати надмірно строгою санкцією; окрім того, що це неминуче призведе до знецінення загрози державним примусам, невідповідність правопорушень і санкцій спричинить несприятливі соціальні наслідки: якщо однаково строго караються різні за ступінню порушення, у порушника немає стимулу стримуватися від діянь більш небезпечних.[12] До того ж надмірно строга кара за правопорушення може викликати співчуття суспільства до покараного, породжувати широку недовіру до справедливості законодавця, а з іншого боку, надмірне пом’якшення покарання судами при вирішенні конкретних справ, може негативно відбитися на авторитеті закону. Проте й недостатньо строгі санкції неефективні: якщо за ухилення від сплати податків чи за вчинення в результаті підприємницької діяльності шкоди встановлені відносно невисокі штрафи, недостатній стимул для зупинення протиправної поведінки. Міри примусу, передбачені санкцією, повинні сприяти охороні і відновленню правопорядку, виправленню і перевихованню правопорушника. Покарання і штраф повинні бути відповідно строгими для даного виду правопорушень, достатнім для їх попередження. Це відповідність визначається практикою, статистикою, власним розумінням.[13]

По своєму змісту міри, передбачені санкціями, повинні мати за ціль перевиховання правопорушників, попередження споєння нових правопорушень ними чи ін. особами. усунення причин правопорушень. Ця ціль реалізовується в процесі застосування і реалізації санкцій, тобто в відношенні юридичної відповідальності за правопорушення.

Підводячи підсумок, можна сказати, що існують різні причини і умови злочинності і правопорушень – як соціальні, так і біологічні, психологічні, ідеологічні, економічні і політичні та інші причини і умови. І завжди слід пам’ятати, що правильне і точне встановлення причин правопорушення – невід’ємна умова їх профілактики і зменшення.

РОЗДІЛ 3. Стан  та основні напрямки боротьби зі злочинністю в Україні

На сьогодні залишається високим рівень  тяжких  насильницьких злочинів   (умисних   убивств,   тяжких   тілесних  ушкоджень)  та корисливо-насильницьких посягань (розбійних нападів, пограбувань), зростає  злочинність  у сфері господарської діяльності табл. 1. Ці данні свідчать, у 2006 р. було зареєстровано злочинів менше на 13,3%, ніж 2005 р.

Таблиця 1

Загальна злочинність
		Зареєстровано			Розслідувано злочинів
		2005	2006	дина- міка, %	2005	2006	дина- міка, %
Усього злочинів		485725	420900	-13.3	335309	298306	-11.0
Рівень злочинності на 10 тис. населення		102.4	89.4	X
з н и х	особливо тяжких	18431	16139	-12.4	15251	13434	-11.9
	тяжких	202408	158915	-21.5	129916	105162	-19.1
	середньої тяжкості	198077	174472	-11.9	138154	122871	-11.1
	невеликої тяжкості	66809	71374	6.8	51988	56839	9.3
Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості		440618	378294	-14.1	303915	267802	-11.9
з н и х	особливо тяжких	14262	12644	-11.3	12724	11179	-12.1
	тяжких	183258	142213	-22.4	117527	93677	-20.3
	середньої тяжкості	186478	163328	-12.4	130377	115549	-11.4
	невеликої тяжкості	56620	60109	6.2	43287	47397	9.5
Усього злочинів економічної спрямованості		45107	42606	-5.5	31394	30504	-2.8
з н и х	особливо тяжких	4169	3495	-16.2	2527	2255	-10.8
	тяжких	19150	16702	-12.8	12389	11485	-7.3
	середньої тяжкості	11599	11144	-3.9	7777	7322	-5.9
	невеликої тяжкості	10189	11265	10.6	8701	9442	8.5

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты