Виходячи зі статей 62, 129 Конституції України та кореспондуючих їм положень ст. 6 Конвенції правосуддя за самою своєю суттю може визнаватися таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне відновлення в правах. За змістом чинного КПК людина фактично багато разів може переходити із статусу підсудного в статус обвинуваченого і знову в статус підсудного, не знаючи, коли буде по суті вирішена справа. Це типовий спосіб затягування вирішення справи, її зупинення.
Інститут повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування фактично є перепоною на шляху застосування основних засад судочинства - про доступ громадян до правосуддя і розумні строки його здійснення. Наслідки існування цього інституту бувають надзвичайно негативними. Зі справ, що поверталися судом на додаткове розслідування, повторно направлялися в суд з обвинувальним висновком приблизно 80 % і з постановою про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами - приблизно 10 %. Як показують факти, основними причинами помилок та порушень вимог чинного законодавства є недостатній професійний рівень працівників дізнання та слідства, неналежне знання матеріального та процесуального законодавства, несумлінне ставлення окремих дізнавачів і слідчих до виконання професійних обов’язків, а в деяких випадках - свідоме порушення кримінально-процесуальних норм, відсутність дійового контролю за роботою дізнавачів та слідчих з боку керівництва органів внутрішніх справ і прокуратури, безвідповідальність. Все це призводить до зниження ефективності роботи правоохоронних органів, оскільки злочини розкриваються несвоєчасно, розслідування їх невиправдано затягується, обвинувачені безпідставно тримаються тривалий час у слідчих ізоляторах, у зв’язку з допущеними порушеннями норм КПК в процесі розслідування справ значна їх частина із судового засідання повертається на додаткове розслідування, що, в свою чергу, призводить до поширених порушень гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян.
Звичайно, намагання побудувати сучасну систему кримінальної юстиції без зміни застарілої доктрини кримінального судочинства, «докорінного» реформування правоохоронних органів, удосконалення форм діяльності по розслідуванню злочинів є лише спробами «законсервувати» існуючу її модель, яка за півстоліття свого функціонування практично повністю «вичерпала себе». Саме тому питання її кардинальної перебудови є вкрай важливими та потребує вирішення шляхом поступового й обґрунтованого удосконалення правової бази держави, приведення її у належний стан.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Нормативно-правові акти та законопроекти
1. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Із змінами, внесеними Законом України № 2222-ІV від 8 грудня 2004 року.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року. // Сторiнка «Законодавство України».
3. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції».
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - №3.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ» (узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 2.
2. Монографії, статті, навчальні та практичні посібники
1. Бабаева А.В. Реализация принципов уголовного процесса в стадии предварительного рассмотрения уголовного дела судьей // Проблеми законності. – 2003 – Вип. 64. – X., 2003. – С. 132.
2. Бозров В. Стадия назначения судебного заседания // Российская юстиция. – 1996. - №3. - С.48-49
3. Бринцев В.Д. Шляхи подальшого реформування судочинства з метою забезпечення належної дії Закону України «Про судоустрій України»/ В.Бринцев// Право України. – 2002. - № 10. – С.56-58.
4. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах. Тула: Автограф, 2000. - 464 с.
5. Глобенко Г.І. Проблемні питання закриття кримінальної справи суддею у стадії попереднього розгляду // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 33. – С. 97-100.
6. Государський В.Ф. Марітчак Т.М. Виявлення та виправлення помилок у кваліфікації злочинів під час розгляду справи судом у першій інстанції // Життя і право. – 2004. - №1.- С. 13 - 16.
7. Грошевой Ю.М. Досудове розслідування кримінальний справ: навч.- прак. посіб./Ю.М.Грошевой, В.В.Вапнярчук, О.В.Капліна, О.Г.Шило; за аг.ред.Грошевого. – Х.: Фінн, 2009. – С.362 -374.
8. Гуськова А. Каким должно быть предание суду// Российская юстиция. – 2002. - №2. - С. 43 - 44.
9. Зубар В. Національне кримінально-процесуальне законодавство та Європейська конвенція з прав людини і основних свобод // Право України. – 2004. - №8. - С. 93 - 95.
10. Игошин В. Обжалование судебных решений, принятых на предварительном слушании // Законность. – 2005. - №9. - C.41-42;
11. Капліна О. В. Слідчі дії // Досудове розслідування кримінальних справ / за заг. ред. Ю. М. Грошевого : навч.-практ. посіб.; / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило – Х. : Фінн, 2009. – С. 57-129.
12.Капліна О. В. Логіко-структурні дефекти системи кримінально-процесуального права та шляхи їх подолання // Досудове слідство: проблемні питання та шляхи їх вирішення : мат. наук.-практ. конф., підгот. Ін-том підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1 черв. 2007 р. – Х.: НЮАУ, 2007. – С. 60-64.
13. Ковальчук С.О. Визнання суддею у стадії попереднього розгляду справи доказів недопустимими та їх виключення з дослідження за клопотанням сторони захисту // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства: збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2007. - Вип. Х\/ІІІ. – С. 235-241.
14. Ковальчук С.О. Право захисника заявляти клопотання та його реалізація в стадії попереднього розгляду справи суддею // Адвокат. – 2007. - №11-12. – С. 39-41.
15.Кримінально-процесуальний кодекс України:наук.-прак.комент./за аг.ред.В.Т.Маляренка, В.Г. Гончаренка. – Вид. 5-те, переробл. І допов. – К.: Юрисконсульт: КНТ, 2008. – С.96. – 104, 500-526.
16. Кримінальний процес: підручник/ за ред.. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
17.Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К., 2004. - С. 115.
18. Кузьмина О.В. Возвращение уголовных дел на дополнительное расследование из стадии предания суду. – Ленинград, 1987. - 228 с.
19. Луцик В. Реалізація інституту повернення кримінальної справи прокурору в законодавстві зарубіжних кран // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІІ регіон. наук.-практ. конф. (8-9 лют. 2007р.; Львів) / Львів: ЛНУ, 2007. – С.12 -13.
20. Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №6 – С.2 -13.
21. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті євростандартів: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 512 С.
22. Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства // Право України. – 2001. - № 3. -с.17-18.
23. Мікулін В. Кубрак П. Попередній розгляд справи суддею: підстави повернення справи на додаткове розслідування // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №12. – С.122-123.
24. Михайлишин О.Р. Виявлення й усунення слідчих помилок при попередньому розгляді кримінальної справи/ О.Р.Михайлишин//Унів.наук.зап. - Хмельницький: Вид-во Хмельниц. Ун-ту упр. Та права, 2007. - № 1. – С. 224-231.
25. Михайлова Т.А. Предание суду в советском уголовном процессе.– М., 1981. – 192 с.
26. Міщенко С.М. Проблемні питання повернення справ на додаткове розслідування // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. – К. – Харків, 2002. – С. 84-85.
27. Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес Украї ни. –К.: Юридична думка, 2005. – 560с.
28. Нечипорук С.В. Принцип участі громадян у здійсненні правосуддя та поєднання колегіального і індивідуального порядку розгліду справ/ С.Нечипорук// Право України. – 2003. - № 11. – С. 82-85.
29. Оверчук С.В. Значення інституту підсудності в кримінальному судочинстві/ С.В.Оверчук// Часоп.Київ.ун-ту права. – 2002. - № 1. – С.72-75.
30. Омельяненко Г. Щодо інституту направлення справи на додаткове розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України // Право України. – 2000. - №4. - С.54-57.
31. Павлишин А. А., Солдатенко А. В. Проблеми оскарження рішення суду (судді) про взяття під варту, прийнятого на судових стадіях Життя і право. – 2004. – № 1. – С. 62-64.
32. Прилуцький С. Допустимість доказів: сучасність та перспективи кримінального процесу України // Право України. – 2006. – № 4. – С. 86-87.
33. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: навч.посіб./ В.О.Попелюшко. – К.: Кондор, 2006. – С.8-41.
34. Павлюкова Т. Розгляд скарг на дії та рішення слідчого у стадії попереднього розгляду справи суддею Право України. – 2005. - №10.
35. Смирнов М. Дистанційне кримінальне судочинство: реальність та перспективи // Бюлетень Міністерства юстиції України К 9 (35) 2004 – С.15.
36. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 1120 с.
37. Фріс П.Л. Малеєв А.Ю. До питання про зміст стадії попереднього розгляду кримінальних справ Адвокат. – 2006. - №10. – С. 3-6.
38. Чувилев В. Будников В. Рассмотрение судом жалоб на действия органов предварительного расследования // Советская юстиция. -1984.- №4.- С.57-59.
39. Юркевич Н. К вопросу о характере деятельности судьи при прекращении уголовного дела в предварительном слушании Уголовное право. – 2003. - №4. - С. 82
40. Юркова Г.В. Чи відповідає інститут додаткового розслідування Конституції України Право України. – 2000. - №1.- С. 79-81
Размещено на
[1] Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: навч.посіб./ В.О.Попелюшко. – К.: Кондор, 2006. – С. 11.
[2] Капліна О. В. Слідчі дії // Досудове розслідування кримінальних справ / за заг. ред. Ю. М. Грошевого: навч.-практ. посіб.; / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило – Х. : Фінн, 2009. – С. 57.
[3] Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: навч.посіб./ В.О.Попелюшко. – К.: Кондор, 2006. – С. 14.
[4] Грошевой Ю.М. Досудове розслідування кримінальний справ: навч.- прак. посіб./Ю.М.Грошевой, В.В.ВАпнярчук, О.В.Капліна, О.Г.Шило; за аг.ред.Грошевого. – Х.: Фінн, 2009. – С.362.
[5] Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №6 – С.2 -13.
[6] Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року. // Сторiнка "Законодавство України" ст.368.
[7] Кримінальний процес: підручник/ за ред.. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
[8] Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті євростандартів: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 512 С.
[9] Бринцев В.Д. Шляхи подальшого реформування судочинства з метою забезпечення належної дії Закону України «Про судоустрій України»/ В.Бринцев// Право України. – 2002. - № 10. – С.56.
[10] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” п.13 // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - №3.
[11] Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства // Право України. – 2001. - № 3. -с.17.
[12] Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства // Право України. – 2001. - № 3. -с.17.
[13] Грошевой Ю.М. Досудове розслідування кримінальний справ: навч.- прак. посіб./Ю.М.Грошевой, В.В.ВАпнярчук, О.В.Капліна, О.Г.Шило; за заг.ред. Грошевого Ю.М.. – Х.: Фінн, 2009. – С.368.
[14] Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 678 с.
[15] Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №6 – С.11.
[16] Мікулін В. Кубрак П. Попередній розгляд справи суддею: підстави повернення справи на додаткове розслідування // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №12. – С.122.
[17] Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К., 2004. - С. 115.
[18] Міщенко С.М. Проблемні питання повернення справ на додаткове розслідування // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. – К. – Харків, 2002. – С. 84.
[19]Михайлишин О.Р. Виявлення й усунення слідчих помилок при попередньому розгляді кримінальної справи/ О.Р.Михайлишин//Унів.наук.зап. – Хмельницький: Вид-во Хмельниц. Ун-ту упр. Та права, 2007. - № 1. – С. 224.
[20] Прилуцький С. Допустимість доказів: сучасність та перспективи кримінального процесу України // Право України. – 2006. – № 4. – С. 86-87.
[21] Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №6 – С.8.
[22] Юркова Г.В. Чи відповідає інститут додаткового розслідування Конституції України // Право України. – 2000. - №1.- С. 79.
[23] Там само.
[24] Павлюкова Т. Розгляд скарг на дії та рішення слідчого у стадії попереднього розгляду справи суддею // Право України. – 2005. - №10. - С.19.
[25] Ковальчук С.О. Визнання суддею у стадії попереднього розгляду справи доказів недопустимими та їх виключення з дослідження за клопотанням сторони захисту // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства: збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2007. - Вип. Х\/ІІІ. – С. 235.
[26] Юркевич Н. К вопросу о характере деятельности судьи при прекращении уголовного дела в предварительном слушании // Уголовное право. – 2003. - №4. - С. 82
[27] Луцик В. Реалізація інституту повернення кримінальної справи прокурору в законодавстві зарубіжних кран // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІІ регіон. наук.-практ. конф. (8-9 лют. 2007р.; Львів) / Львів: ЛНУ, 2007. – С.12 -13.
[28] Кримінально-процесуальний кодекс України:наук.-прак.комент./за аг.ред.В.Т.Маляренка, В.Г. Гончаренка. – Вид. 5-те, переробл. І допов. – К.: Юрисконсульт: КНТ, 2008. – 523 c..
[29] Ковальчук С.О. Визнання суддею у стадії попереднього розгляду справи доказів недопустимими та їх виключення з дослідження за клопотанням сторони захисту // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства: збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2007. - Вип. Х\/ІІІ. – С. 241.
