"Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення" в Україні
джерелами виплати пенсій передбачаються:
— трудових пенсій — страхові збори (внески);
— державних пенсій військовослужбовцям, державним службовцям, ветеранам
війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій — кошти
Державного бюджету України:
— соціальних пенсій — кошти місцевих бюджетів:
— пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, — кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
— за період до настання пенсійного віку відповідно до Закону України
"Про зайнятість населення" — кошти Фонду сприяння зайнятості населення;
— добровільні збори (внески), обов'язкові збори (внески) юридичних і
фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів (у випадках, передбачених
законодавством) та доходи цих фондів — для виплати пенсій в межах
накопичувальної системи загальнообов'язкового державного та додаткового
недержавного пенсійного страхування.
Для реалізації цих та ряду інших завдань Указом Президента України від
4 травня 1998 року передбачено і поетапне впровадження до 2000 року
персоніфікованого обліку зборів (внесків) на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування з використанням для цього можливостей банківської
системи та інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб —
платників податків та інших обов'язкових платежів.
Необхідно зауважити також, що суми збору та фінансових санкцій. які
донараховані під час перевірок податковими органами та органами контрольно-
ревізійної служби, перераховуються до Пенсійного Фонду України в повному
обсязі.
Суми несвоєчасно внесених зборів до Фонду соціального страхування.
державного Фонду сприяння зайнятості населення. Пенсійного фонду і Фонду
для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
та соціального захисту населення вважаються простроченою заборгованістю
(недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені у розмірі 120 % облікової
ставки НБУ за кожний день прострочення збору.
2.1.12. Збір до державною інноваційного фонду.
З метою фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання
досягнень науки і техніки створено Державний інноваційний фонд згідно
постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 року "Про створення
Державного інноваційного фонду" на виконання Закону України "Про основи
Державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності".
Кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок зборів
підприємств і організацій в розмірі 1 % обсягу реалізації продукції (робіт,
послуг) за винятком податку на додану вартість і акцизного збору, з
віднесенням цього збору на валові виграти платника. Посередницькі,
торговельні, страхові організації та банки визначають суми зборів, виходячи
з обсягів валового доходу за винятком вказаних непрямих податків. При
цьому, для забезпечення фінансування галузевої науки платники перераховують
70 % збору до спеціального фонду позабюджетних коштів, який утворюється в
міністерствах, корпораціях та інших формуваннях.
Кошти фонду входять до складу доходів і видатків відповідних бюджетів і
обліковуються на окремих рахунках.
Необхідно зауважити, також, і особливості справляння збору до
Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:
— платники мають право залишати в своєму розпорядженні кошти збору в
частині належній галузевому позабюджетному фонду за умов письмового
погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-
дослідних робіт;
— платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня
підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного
інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим
призначенням;
— збір який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано в
галузевий позабюджетний фонд, вилучається податковими органами до
державного бюджету.
Перерахування збору до державного інноваційного фонду проводиться не
пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.
Фінансові санкції за несплату збору не застосовуються, оскільки за цим
збором не встановлено обов'язкове подання розрахунків податковим органам.
2.1.13. Гербовий збір.
З метою впорядкування правових угод та поповнення доходів бюджетів
Указом Президента України відповідно до п.4 розділу XV "Перехідні
положення" Конституції України запроваджено з 01 січня 1999 року справляння
гербового збору.
Гербовий збір — це плата суб'єктів підприємницької діяльності, при
оформленні договорів, векселів та установчих документів.
Необхідними умовами справляння гербового збору є наявність марки
гербового збору та здійснення маркування документів. При цьому марка
гербового збору це спеціальний знак, наявність якого підтверджує сплату
гербового збору. Маркування — позначення . марками гербового збору
оригіналів договорів, векселів та установчих документів суб'єктів
підприємницької діяльності.
Платниками гербового збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які
здійснюють маркування таких документів, як:
— договорів щодо продажу майна, виконання робіт, надання послуг сплати
грошей тощо, а також договорів, якими вносять зміни на збільшення сум.
зазначених договорів:
— установчі документи, якими визначається розмір статутне фонду,
вкладів, а також документи, спрямовані на збільшення статутного фонду
вкладу, векселі, які видаються відповідно до законодавства України.
Гербовий збір не справляється з:
І) договорів, де однією з сторін з фізична особа (не СПД):
2) договорів, які пов'язані з використанням коштів бюджетів:
3) установчих документів СПД, де засновниками виступають органи
виконавчої влади;
4) векселів, які видаються органами виконавчої влади.
Необхідно відзначити також, що маркування договорів здійснюється
сторонами договору за письмовою угодою між ними. За її від сутності —
стороною договору, яка здійснює оплату за цим договором. При бартерних
операціях — сторонами договору рівними частками. У разі укладення договорів
з нерезидентами за межами України маркуванню підлягають примірники
оригіналів договорів резидентів.
Зазначимо, що маркування здійснюють:
• першого примірника векселя — векселедавець, а інших тотожних
примірників, які видані на вимогу векселедержателя, — веселедержателем:
• установчих документів при державній реєстрації СПД — засновниками за
їх письмовою угодою (при їх відсутності пропорційне до вкладу засновників);
• установчих документів при перереєстрації та державній реєстрації змін
до них — відповідні СПД.
Платники здійснюють маркування документа таким чином, щоб на один його
примірник наклеювалось не більше п'яти марок гербового збору.
Ставки гербового збору встановлюються в таких розмірах:
а) одна гривня, якщо грошова сума. яка підлягає сплаті за договором
(визначена у векселі) — менше ніж 2 тис. гри.; дві гривні — відповідно від
2 тис. до 10 тис. гривень: 3 гривні — від 10 тис. до 20 тис. гривень;...:
20 гривень — від 1 млн. до 2 млн. гривень; 400 бивень — від 100 млн.
гривень і більше;
б) 4 гривні, якщо сума статутного фонду (сума його збільшення) менша
ніж 5 тис. гривень; 8 гривень — від 5 тис. до 10 тис. гривень;
в) 120 гривень — від 1 млн. до 5 млн. гривень, 800 гривень — від 50
млн. гривень і більше.
Сплата збору провадиться шляхом придбання його платниками в установах
Ощадного банку України марок гербового збору за їх номінальною вартістю.
Надання марок гербового збору платнику здійснюється не пізніше банківського
дня, наступного за днем отримання банком коштів від платника.
Реалізовані марки поверненню не підлягають, у тому числі у разі х
пошкодження.
Марки гербового збору виготовляються на замовлення Ощадного банку
України за рахунок коштів Державного бюджету України і випускаються
номіналом І; 2; 5; 10; 20: 50; 100: 200 та 400 гривень.
Внесені суми гербового збору юридичними особами відносяться на валові
витрати виробництва та обігу.
Кошти, які отримані від справляння гербового збору, розподіляються в
такому порядку:
— до Державного бюджету України 80 %:
— до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, міст
Києва і Севастополя 20 %.
Перерахування коштів банком до бюджетів провадиться щодня. за
вирахуванням витрат його на зберігання та реалізацію марок гербового збору
в розмірі 2-х % отриманих коштів.
Установи Ощадного банку України у випадку прострочення терміну надання
марок гербового збору виплачують платнику неустойку в розмірі подвійної
облікової ставки НБУ.
Платники гербового збору щомісяця подають податковим органам розрахунок
суми збору. Ощадний банк України щомісяця подає до Державної податкової
адміністрації України звіт про кількість та номінальну вартість
реалізованих та нереалізованих марок і гербового збору.
2.1.14. Надходження від збору на будівництво та реконструкцію
автомобільних доріг загального користування.
До 2000 року системою оподаткування акумулюються кошти на розвиток
дорожнього господарства у формі сплати відрахувань та зборів на
будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг
загального користування України шляхом відрахувань від доходів з
експлуатації автомобільного транспорту коштів підприємствами і
господарськими організаціями, зборів від продажу паливно-мастильних
матеріалів та за проїзд автомобільними дорогами України. Такі відрахування
введені з 1991 року Законом України "Про джерела фінансування дорожнього
господарства України". Цим законом визначені такі джерела фінансування
дорожнього господарства:
1. Відрахування коштів підприємствами і господарськими організаціями.
Відраховують кошти на дорожні роботи:
- промислові, транспортні, будівельні та інші підприємства та
господарські організації в розмірі від 0,4 до 1,2 % обсягу виробництва,
виконаних робіт;
- заготівельні, торговельні та постачальницько-збутові організації —
від 0,03 до 0,06 % річного оборогу:
- фондові і товарні біржі, страхові організації, інвестиційні фонди та
компанії, комерційні банки і підприємства, що займаються посередницькою
діяльністю — від 0,4 до 1,2 % суми валової о доходу;
- підприємства енергетичного комплексу і колективні
сільськогосподарські підприємства — від 0,4 до 1,2 % від обсягу
реалізованої продукції.
Фактичний обсяг виробництва продукції, обороту встановлюється з
урахування усіх видів діяльності підприємства. При цьому, в обсягах
виробництва, реалізації, доходів не включаються податок на додану вартість
та акцизний збір.
Конкретний розмір відрахувань визначається відповідно Верховною Радою
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
