господарської діяльності підприємств і організацій, обсяг, напрями і
характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, галузеву і
територіальну структуру економіки.
Податкові системи економічно розвинених країн спираються на детально
розроблену теорію податків, її творцями є видатні представники економічної
науки: Адам Сміт, Давід Рікардо, Поль Самуельсон та багато інших.
З кожним роком податкова система України удосконалюється. Треба лише
постійно стежити за-тим, щоб зберігалася рівновага між величиною сплаченого
податку і отриманих від уряду благ і послуг, а також створювалися
відповідні правові відносини між державою і платником податків. Проте
історія свідчить, що держава ніколи не погоджується на такі відносини не
тільки в кожному конкретному випадку, але й у загальному вигляді, —
незалежно від того, які політичні сили перебувають при владі. Розуміння
справедливості щодо податків змінюється залежно від зміни поняття про
сутність завдання держави, а також системи формування і розподілу доходів.
Більшість демократичних сил при приході до влади в нинішніх цивілізованих
державах світу стає на реальний грунт і спрямовує податкові системи на
благо свого народу. Практика підтверджує, що в європейських країнах
податки, як правило, успішно виконують роль економічного знаряддя
соціальної справедливості та активізації господарського життя.
Так, доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:
— податку на додану вартість;
— податку на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності;
— акцизний збір з імпортних та вітчизняних товарів;
— податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і
підпорядкування у розмірі, що дорівнює 30 відсоткам від ставки,
передбаченої законодавством України;
—податок на доходи фізичних осіб;
—30% збору за забруднення навколишнього середовища;
—надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;
—рентна плата за нафту та природній газ ;
—консульські збори, які стягуються на території України;
—кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішення суду, скарбів і
т.д.;
—відрахування від сплати за транзит природного газу, нафти,
нафтопродуктів та аміаку через територію України;
—платежі у Фонд соціального захисту інвалідів України;
—надходження від збору на будівництво та реконструкцію автомобільних
доріг загального користування, крім 50% коштів, які збираються на території
міста Києва;
— частини доходів від приватизації державного майна, що перебуває в
загальнодержавній власності, яка визначається законом про Державний бюджет
України на наступний рік;
— надходжень від реалізації державного майна, що перебуває в
загальнодержавній власності;
— орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що
перебувають у загальнодержавній власності;
— збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення з боку громадян
(згідно закону з 1 січня 1999 року);
— збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
— збір до Державного інноваційного фонду:
— збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
— надходжень від внутрішніх позик;
— перевищення доходів над видатками Національного банку України;
— повернуті державні позики, процентів по наданих державок позиках і
кредитах;
— дивідендів, одержаних від акцій та інших цінних паперів, ще належать
державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю
підприємств загальнодержавної власності;
— збір за спеціальне використання природних ресурсів;
— інших доходів, встановлених законодавством України і віднесених до
доходів Державного бюджету України.
Податки можна класифікувати іще за такими ознаками:
1. За формою оподаткування:
а) Прямі податки - податки, що встановлюються безпосередньо на платника
і залежать від величини об'єкта оподаткування (доход, вартість майна);
- особові прямі податки;
- реальні прямі податки.
б) Непрямі податки - податки, що встановлюються в ціні реалізації
продукції, є надбавкою до ціни виробника і тут немає безпосереднього
зв'язку між реальним платником податку і державою. Зв'язок між реальним
платником податку (споживачем) і державою опосередковується через об'єкт
оподаткування. Розмір непрямих податків для окремих платників не залежить
від величини його доходу;
- акцизи (універсальні (ПДВ) і специфічні);
- мито;
2. За економічним змістом об'єкта оподаткування:
а) податки на доходи;
б) податки на майно;
в) податки на споживання.
3. За рівнем державних структур, які їх встановлюють:
а) Загально-державні податки.
Загально-державні податки встановлюють вищі органи влади; їх стягнення
є обов'язковим на всій території України, незалежно від того до якого
бюджету (державного чи місцевого) ці податки зараховуються. Ставки загально-
державних податків встановлюються єдині для всіх платників. В Україні
нараховується 19 основних податків.
б) Місцеві податки і збори.
Місцеві податки можуть встановлюватися виключно місцевими органами без
будь-яких обмежень з боку центральної влади. Нараховується 2 місцевих
податки і 14 місцевих зборів.
4. За способом стягнення:
а) Окладні.
Окладні податки передбачають встановлення спочатку ставок, а потім
встановлення розміру податку для кожного платника окремо.
б) Розкладні.
Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі, відповідно
до потреб держави в доходах, а потім цю суму розкладають на окремі частини
по територіальних одиницях і між платниками.
5. За джерелом сплати податків:
а) Податки, що включаються до ціни реалізації, зверх ціни виробника,
джерело їх сплати - виручка підприємства.
б) Податки і збори, що включаються до собівартості продукції, джерелом
сплати є виручка.
в) Податки, джерелом сплати яких є прибуток.
г) Податки, джерелом сплати яких виступає заробітна плата працівників
(прибутковий податок, відрахування до доходів із заробітної плати).
Таблиця 1.
"Характеристика непрямих податків."
|Непрямі |Характеристика |
|податки | |
| |Недоліки |Переваги |
|Податок на |1. Регресивність щодо |1. Визначає реальну |
|додану |малозабезпечених громадян. 2. |вартість кожного товару. 2.|
|вартість |Складність механізму |Розширено базу |
| |справляння. 3. Встановлюється |оподаткування. 3. |
| |на всю вартість товарів, а не |Стабільність надходження в |
| |на додану вартість. |бюджет. 4. Вирішує проблему|
| | |каскадного ефекту. |
|Акцизний збір|1. Об'єктом оподаткування є |1. Менший вплив на рівень |
| |повна вартість товару. 2. |цін (перелік товарів |
| |Основним платником є споживач |обмежений). 2. |
| |підакцизних товарів |Оподатковуються товари не |
| |(сплачується одноразово). 3. |першої необхідності. 3. |
| |Вплив циклічності виробництва. |Нижча регресивність |
| |4. Незначна питома вага в |податку. 4. Ставки |
| |доходах бюджету. |диференційовані. |
|Мито |1. Особливості використання |1. Регулює |
| |видів і пільг. 2. Вплив на |зовнішньоекономічну |
| |рівень цін. |діяльність СПД. 2. Ставки |
| | |диференційовані. 3. Виконує|
| | |політичну роль. |
За останні роки кількість непрямих податків в Україні збільшується і
переважає над прямими, про що свідчить графік №1.
Таблиця №2
"Структура доходів Державного бюджету України у 1998 р."
|Найменування доходів |в % |
|Доходів: |100,0 |
|всього, в т. ч. | |
|податок на додану вартість |12,7 |
|податок на прибуток підприємств |7,2 |
|акцизний збір |2,4 |
|прибутковий податок з громадян |4,8 |
|збори та інші неподаткові доходи |2,8 |
|рентна плата за нафту і газ |11,1 |
|державне мито |1,0 |
|надходження до позабюджетних фондів |38,3 |
|внески до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації |7,5 |
| | |
|наслідків Чорнобильської катастрофи | |
|інші податки і неподаткові внески |13,0 |
2.1.1. Податок на додану вартість
Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком і основним
джерелом доходів державного бюджету. Сутність податку виражається в тому,
що це є частина новоствореної вартості, яка сплачується до бюджету на
кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг.
Його платниками виступають як суб'єкти, так і не суб'єкти
підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) за умови, коли у них
обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом
будь-якого періоду з останніх 12-ти календарних місяців перевищував 1200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Платниками ПДВ є також особи,
які ввозять (пересилають) товари на митну територію України, в тому числі
фізичні особи — по підакцизних товарах, в обсягах вартістю понад 200 екю,
та які здійснюють підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти
(крім фізичних осіб за умови сплати ринкового збору).
Відповідно до міжнародних норм справляння ПДВ та необхідності створення
єдиної бази даних про платників податку останні проходять спеціальну
реєстрацію у державній податковій інспекції з наступним отриманням
свідоцтва про реєстрацію та індивідуального податкового номера платника. За
цих умов платники отримують право на нарахування податку і складання
податкової накладної при продажу товарів (робіт, послуг). Податкова
накладна надається продавцем покупцю за умови їх реєстрації і є документом,
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
