Фонду зайнятості населення, 10% передбачалось отримати за рахунок рентних
платежів за нафту та за різницю в цінах на газ.
З попередніми даними, до бюджету надійшло ПДВ 6293,3 млн. грн., або
95,3% до річних призначень, акцизного збору — 652,1 млн. грн. (90,4%);
податку на прибуток підприємств 5450,8 млн. грн. (90,2%); прибуткового
податку з громадян — 2639,2 млн. грн.(109,2%); відрахувань до
Чорнобильського фонду ~ 1487,6 млн. грн. (82,1%) рентної плати за нафту і
природний газ та різниці в цінах на газ - 1873,3 млн. грн. (70,9%);
відрахувань до Фонду зайнятості населення — 267.9 млн. грн. (69,1%).
Серед названого вище переліку виділимо групу непрямих податків, або
податків на споживання. До таких західна фінансова статистика відносить:
податки на покупки, на продаж, ПДВ. акцизи, податки на експорт та імпорт
(мита), податки на переведення власності, майна чи цінних паперів.
Найбільший серед податків — акцизи. Найпоширеніша його форма — ПДВ.
Суттєвим зрушенням у структурі податків розвинутих країн є зменшення
відносної частки податків на споживання. Найменша питома вага акцизів
характерна для Японії та США - країн, де традиційно швидше розвивалося і
переважало пряме оподаткування порівняно з непрямим.
Державний фіск завжди прагнув до універсальності податків на
споживання. Розвиток галузей виробництва товарів споживання, постійні
зміни структури їхнього асортименту висунули на перше місце серед усіх
непрямих податків акциз в універсальній формі . Його перевага в тому, що
одним податком обкладаються практично всі товари, які надходять у продаж,
окрім того, досить широко він застосовується у сфері послуг.
Протягом тривалого періоду питома вага двох найважливіших непрямих
податків — специфічних та універсальних акцизів у податкових доходах
держав невпинно зменшувалася. Середній показник у країнах ОЕСР знизився
із 33,7% у 1965 р. до 27,6% у 1990 р., \ країнах ЄС - із 35,6% до 29,5%
відповідно. Найбільше зменшення частки акцизів спостерігається у ФРН — із
-31,1% до 23,4%, Канаді - з 35,3% до 26%, Італії - з 36,6% до 23,1%,
Бельгії — з 35,5% до 22% і навіть у Франції, країні, де історично
переважали непрямі податки, — з 37,6% до 28,3% відповідно.
Таке становище пояснюється двома основними причинами, По-перше, в
податкових надходженнях швидкими темпами зростає частка податків на
соціальне страхування; по-друге, розширюється податкова база для
особистого прибуткового податку. В країнах із ринковою економікою
практично вся наймана робоча сила дисципліновано сплачує ці податки, а
тому вони стають масовими.
Податок на додану вартість уведено протягом останніх років у Канаді,
Японії, Кореї, Мексиці, Новій Зеландії. Тут запроваджено єдину ставку
податку, Навіть ті країни, де раніше застосовувалося кілька ставок
(наприклад, Франція й Італія), скоротили їхнє число. У США Федеральна
адміністрація ' відмовилася від уведення ПДВ. За підрахунками
фінансистів, його введення вимагало б збільшення апарату федерального
податкового відомства США на 20 тисяч службовців, а витрати на його
утримання мали 6 зрости на 700 млн. дол. щороку. Але річ була не так у
зростанні витрат, як у прагненні обмежити державне втручання у
підприємницьку діяльність.
Без сумніву, запільна тенденція полягає у застосуванні меншого числа
податкових ставок. Так, Європейська Співдружність рекомендує
використовувати тільки дві ставки: стандартну — від 15 до 20% і знижену —
від 4 до 9%.
ПДВ за своєю суттю — це акциз, який громадяни України сплачують,
купуючи товар. Порядок його вирахування за чинним законодавством не має
нічого спільного з доданою вартістю. Об'єктом оподаткування в цьому разі
є оборот від реалізації продукції, що створює його призначення і посилює
податковий тягар в економіці (передусім щодо тил, хто працює, і найбільше
щодо людей із фіксованими доходами).
Запровадивши акцизний податок, держава забезпечує стабільний приплив
доходів до бюджету. Але певною мірою вона діє несправедливо. Оскільки
товар, у ціну якого закладено акцизний податок, однаково потрібен і
бідному, і багатому, то, зрозуміло, перший віддає державі більшу частину
свого доходу, ніж другий. Мабуть, тому держава часто намагається звести
до мінімуму список товарів, що обкладаються акцизним податком. До речі, у
США майже 60% федеральних доходів від акцизного оподаткування дають лише
три види товарів — алкогольні та тютюнові вироби і бензин. Розширення
цього списку чи підвищення станок акцизних податків, як правило,
здійснюється тільки за надзвичайних обставин і з відома законодавчих
органів.
Основними причинами невиконання доходів бюджету України в 1996 р. є
зниження виробництва (на 5,1%) і зменшення обсягу вдового внутрішнього
продукту (близько 10%).
Податок на додану вартість та акцизний збір за сумою очікуваних
доходів становлять найвагоміше джерело бюджетних коштів, а проценти
їхнього виконання одні з найнижчих.
Бюджет залишається ефективним інструментом регулювання темпів і
пропорцій розвитку не тільки всієї економіки держави, а й окремих її
регіонів. У найближчій перспективі потребує вдосконалення бюджетний
процес у такому напрямку, як розробка та обгрунтування принципів
державної політики доходів для бюджетів різних рівнів.
Досвід розвинутих країн переконує, що вплив держави на територіальний
розвиток залишається найвідчутнішим. Вона контролює явища і процеси, на
які об'єктивно не можуть вплинути приватновласницькі структури і навіть
асоціації підприємств. Державою регулюються загальні територіальні
пропорції, стимулюється розвиток депресивних районів, здійснюється
раціональний підхід до розміщення продуктивних сил, у тому числі
розосередження промислових підприємств і обмеження їхньої концентрації у
великих містах, розробляються та реалізуються великомасштабні державні
регіональні програми різного спрямування тощо.
3 1972 р. в Україні вперше почали планувати комплексний економічний
розвиток областей. Його план не мав директивного значення і давав зведену
інформацію про наміри й можливості, закладені у територіальний розріз
відомчо-галузевих планів.
Міжнародний досвід переконує, що розрив між регіонами у 30—50 пунктів
щодо середньодержавного рівня є загрозливим, створює напруженість у
відносинах між регіонами, спричиняє некеровані міграції населення і
заохочує автономізацію й сепаратизм. Останніми роками немало зроблено для
вдосконалення таких понять, як "рівень життя" та "якість життя". Під
егідою ООН вироблено стандарт, що складається приблизно з 10 блоків
показників, які відображають рівень соціально-економічного розвитку
регіону.
Співвідношення надходження дохідних джерел до бюджетів Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у зведеному бюджеті
України у 1996 р.
(млн. грн.)
|Доходи |Зведе|Бюджети |Питома |
| |-ний |АРК, |вага у |
| |бюдже|областей, |зведеному|
| |т |міст Києва|бюджеті |
| | |та |(%) |
| | |Севастопол| |
| | |я | |
|1. Податок на додану |6602,|35,64 |54 |
|вартість |6 | | |
|2. Податок на прибуток |6042,|4321,3 |71,5 |
|підприємств |5 | | |
|3. акцизний збір |721 |148,6 |20,6 |
|4. Прибутковий податок із |2415,|1267,9 |52,5 |
|громадян |8 | | |
|5. Плата за землю |976,6|683,6 |70,0 |
|6. Податок на промисел |6,7 |6,7 |100 |
|7. Податок із власників |128,9|128,9 |100 |
|транспортних засобів | | | |
|8. Плата за спеціальне |21,2 |4,3 |20,3 |
|використання лісових | | | |
|ресурсів | | | |
|9. Плата за спеціальне |87,5 |15,7 |17,9 |
|використання водних ресурсів| | | |
|10. Плата за спеціальне |62,1 |37,5 |60,4 |
|використання Надр при | | | |
|видобуванні корисних копалин| | | |
|11. Державне мито |149,4|86,4 |57,8 |
|12. Надходження від |384,8|20 |5,2 |
|зовнішньоекономічної | | | |
|діяльності (імпортне мито на| | | |
|товари, що ввозяться | | | |
|суб'єктами підприємницької | | | |
|діяльності) | | | |
|ІЗ. Надходження коштів від |120 |120 |100 |
|приватизації майна державних| | | |
|підприємств | | | |
|14. Місцеві податки і збори,|189,6|189,6 |100 |
|що запроваджуються радами | | | |
|15. Збори та інші |980,6|310,8 |31,7 |
|неподаткові доходи | | | |
|16. Внески до бюджету сум |50 |50 |100 |
|від перевищення фонду | | | |
|споживання | | | |
|Всього надходжень |18939|10955,3 |57,8 |
| |,3 | | |
У 1996 р. для збалансування дохідної та видаткової частин бюджетів
окремим регіонам передавалося 100% під надходження податку на додану
вартість, а також кошти (дотації) державного бюджету України.
|Області |Податок на додану |Дотація (млн.|
| |вартість |грн.) |
|Вінницька |100 |82 |
|Волинська |100 |74,7 |
|Житомирська |100 |123,2 |
|Закарпатська|100 |126,2 |
|Кіровоградсь|100 |71,4 |
|ка | | |
|Миколаївська|100 |13,1 |
|Рівненська |100 |20,2 |
|Тернопільськ|100 |65 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
