управлінської праці в даній галузі.
Отже, NP — економічні витрати і частина загальних економічних витрат
фірми. NP — це плата менеджеру за те, щоб не допустити відтоку його
капіталу з даної галузі в іншу. Нормальний прибуток є неявним чинником
витрат, призначених для оплати на управлінську працю. Будь-яке перевищення
прибутку над загальними економічними витратами відбивають економічну, чи
чисту, прибуток. Економічний прибуток не входить у витрати, тому що це
доход, отриманий понад нормальний прибуток.
Приклад, приведений нижче, ілюструє поняття економічного,
бухгалтерського і нормального прибутку.
Загальний доход: 50000 грн.
За мінусом явних витрат:
Зарплата 20000 грн.
Вартість сировини і мінералів 10000 грн.
Бухгалтерський прибуток 20000 грн.
За мінусом неявних витрат:
Загублена зарплата 10000 грн.
Альтернативні витрати капіталу
(нормальний прибуток) 2000 грн.
Економічний прибуток: 8000 грн.
У конкретних галузях підприємства можуть діставати прибуток тільки
визначений час. Прибуток працює як сигнал. Якби всі галузі були
конкурентними, то підприємства могли б постійно вступати в нову для себе
галузь, чи залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У тривалий
період часу жодна фірма в жодній галузі не змогла б одержувати більше, ніж
нормальний прибуток. Економічний прибуток неминуче зменшиться до нуля, як
тільки нові виробники вступлять у дану галузь. Це називається парадоксом
прибутку: економічний прибуток породжує міжгалузеву конкуренцію, що зводить
її до нуля [7, 67].
Аналогічно збитки є також тимчасовими. Якщо підприємство працює зі
збитком у конкретній галузі, то зрештою воно неї залишить. Тому що
підприємство залишить галузь, то ціни виростуть, і збитки в галузі в
кінцевому рахунку зникнуть. У довгостроковому періоді часу жодна фірма не
може сподіватися на прибуток більшу, ніж нормальна.
На кожнім підприємстві формуються чотири показники прибутку, які
істотно розрізняються по величині, економічному змісту і функціональному
призначенню. Базою всіх розрахунків служить балансовий прибуток — основний
фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Для
цілей оподатковування розраховується спеціальний показник — податковий
прибуток, а на його основі — прибуток, що оподаткується, та прибуток, що не
оподаткується. Частина балансового прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємства після внесення податків і інших платежів у бюджет, називається
чистим прибутком. Вона характеризує кінцевий фінансовий результат
діяльності підприємства.
Мал. 1.3. Схема формування прибутку господарчого суб’єкта
Валовий (балансовий) прибуток являє собою суму прибутку від реалізації
продукції (робіт, послуг), основних фондів, іншого майна підприємства і
доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих
операціях:
Пв = Прп + Прф + Ппз,
де Пв — валовий прибуток;
Прп — прибуток від реалізації продукції;
Прф — прибуток від реалізації основних фондів, іншого майна
підприємства;
Ппз — прибуток від позареалізаційних операцій.
Балансовий прибуток включає три основних елементи: прибуток (збиток)
від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; прибуток
(збиток) від реалізації основних засобів, їхнього іншого вибуття,
реалізації іншого майна підприємства; фінансові результати від
позареалізаційних операцій.
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) — це фінансовий
результат, отриманий від основної діяльності підприємства, що може
здійснюватися в будь-яких видах, зафіксованих у його статуті і не
заборонених законом. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)
визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (без податку
на додаткову вартість і акцизів) і витратами на виробництво і реалізацію,
що включаються в собівартість продукції:
Прп = Вд — ПДВ — А — В,
де Вд — валовий доход від реалізації продукції (робіт, послуг);
ПДВ — податок на додаткову вартість;
А — акцизи;
В — витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).
При визначенні прибутку від реалізації основних фондів і іншого майна
підприємства для цілей оподатковування враховується різниця (перевищення)
між продажною ціною і первісної (чи залишкової) вартістю цих фондів і майна
(збільшеної на індекс інфляції). При цьому залишкова вартість майна
обчислюється стосовно до основних фондів, нематеріальним активам і
швидкозношувальним предметам. Прибуток від реалізації основних фондів і
іншого майна підприємства складає:
Ін.ф.м. = Вр.ф.м. — Сф.і. * Jінф.,
де Вр.ф.м — виторг від реалізації основних фондів і майна;
Сф.і. * Jінф. — вартість основних фондів, скоректована на індекс
інфляції.
По реалізації продукції, що має натурально-речовинну форму, розрахунок
прибутку ведеться виходячи з виторгу і повної собівартості продукції,
обумовленими на обсяг реалізованої продукції в натуральному вираженні:
|Прибуток | |Прибуток у | |Прибуток від| |Прибуток у |
|від | |нереалізованих | |випуску | |залишках |
|Реалізації|=|залишках річної |+|товарної |+|нереалізованої |
|продукції | |продукції на | |продукції | |продукції |
| | |початок року | |звітного | |на кінець |
| | | | |періоду | |періоду |
Прибуток від виконання чи робіт чи надання послуг розраховується
аналогічно прибутку від реалізації продукції.
Прибуток (збиток) від реалізації основних засобів і іншого майна
підприємства являє собою фінансовий результат, не зв’язаний з основними
видами діяльності підприємства. Він відбиває прибуток (збиток) від іншої
реалізації, до якого відноситься продаж на сторону різних видів майна, що
числиться на балансі підприємства.
До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються:
. доходи, одержувані від пайової участі в діяльності інших
підприємств;
. від здачі майна в оренду;
. доходи (дивіденди, відсотки) по акціях, облігаціям і іншим цінним
паперам;
. а також інші доходи (витрати) від операцій, безпосередньо не
зв’язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) і її реалізацією,
включаючи суми, отримані і сплачені у виді санкцій і відшкодування
збитків.
Прибуток від позареалізаційних операцій складає:
Пви = Дв — Впз,
де Дв — доходи від позареалізаційних операцій;
Впз — витрати на позареалізаційні операції.
Фінансові результати від позареалізаційних операцій — це прибуток
(збиток) по операціях різного характеру, що не відноситься до основної
діяльності підприємства і не зв’язаним з реалізацією продукції, основних
засобів, іншого майна підприємства, виконання робіт, надання послуг. До
складу позареалізаційних прибутків (збитків) включається сальдо отриманих і
сплачених штрафів, пені, неустойок і інших видів санкцій, а також інші
доходи:
. прибуток минулих років, виявлених у звітному році;
. доходи від дооцінки товарів;
. надходження сум у рахунок погашення дебіторської заборгованості,
списаної в минулі роки;
. позитивні курсові різниці по валютних рахунках і операціям в
іноземній валюті;
. відсотки, отримані по коштах, що числиться на рахунках підприємства.
До них також відноситься доход від пайової участі в статутному капіталі
інших підприємств, що представляють собою частина чистого прибутку, що
надходить засновникам у заздалегідь обговореному чи розмірі у вигляді
дивідендів по акціях, якими володіє засновник. Доходами від цінних паперів
є відсотки по облігаціях і короткострокових казначейських зобов’язаннях.
Підприємство має право на одержання доходу по цінних паперах акціонерних
товариств, якщо вони придбані не пізніше, ніж за 30 днів до офіційно
оголошеної дати їхньої виплати. По державних цінних паперах право і порядок
одержання доходів визначаються умовами їхнього випуску і розміщення.
По засобах, наданим у борг, підприємство одержує доходи за умовами
договору між кредитором і позичальником.
Доходи від здачі майна в оренду формуються з одержуваної орендної
плати, що орендар платить орендодавцю. Прибуток від використання
орендованого майна є обов’язковою частиною орендної плати і залежить від
його вартості, рентабельності підприємства, терміну оренди. У залежності
від умов договору орендна плата може включати амортизаційні чи відрахування
їхню частину, якщо орендар бере на себе визначені зобов’язання по
відновленню основних фондів. Прибуток включається в орендну плату як
відсоток вартості майна.
Крім того, до позареалізаційних результатів відносяться витрати і
втрати:
. збитки по операціях минулих років;
. нестача матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації;
. негативні курсові різниці по валютних рахунках про операціям в
іноземній валюті;
. некомпенсовані втрати від стихійних лих з урахуванням витрат по
запобіганню і ліквідації стихійних лих і т.п.
Чистий прибуток утвориться після сплати з валового прибутку податків та
інших обов’язкових платежів. Чистий прибуток залишається у повному
розпорядженні підприємства.
Висновок
Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її
доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і
колективу вони цікавлять вкладників капіталу (акціонерів), кредиторів,
державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які
займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.
Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його
прибуток, іноді його замінюють показником доходу. Крім цих абсолютних
показників для оцінки фінансового стану застосовують ряд відносних
показників і коефіцієнтів.
Доход — найважливіший економічний показник роботи підприємств (фірм),
що відбиває їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим
