Валютные риски
ЗМІСТ
ВСТУП 2
1 ПОНЯТТЯ І ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 3
1.1 Поняття, проблеми, причини виникнення валютних ризиків. 3
1.2 Характеристика валютних ризиків 4
Операційний валютний ризик 5
Трансляційний валютний ризик 7
Економічний валютний ризик 8
Прихований ризик 9
2 СТРАТЕГІЇ менеджменту РИЗИКу 10
2.1 Хеджування валютного ризику. 10
2.2 Захисні обмовки 122
2.3 Стратегії управління валютним ризиком за допомогою строкових угод 15
2.3.1 Форвардні угоди 175
2.3.2 Валютні ф’ючерси 19
2.3.3 Роль валютних опціонів у хеджуванні ризику Ошибка! Закладка не
определена.
2.4 Страхування ризику за допомогою угод "своп" 203
2.5 Інші види захисту від валютного ризику 24
ВИСНОВОК 256
ЛІТЕРАТУРА 28
ВСТУП
У світовій практиці з метою запобігання валютним ризикам
використовується широкий спектр методів і засобів під назвою «хеджування
валютних ризиків». Найбільш поширеними і часто вживаними серед них є
валютні ф'ючерси, валютні опціони, «свопи» та форвардні угоди. Ці
інструменти валютного ринку з'явилися в 70—80-х рр. XX ст. і набули
широкого практичного використання. Причому, якщо спочатку їх запровадження
це були дво-, тристоронні угоди (підприємство, банк, біржа) на поставку
реальних валютних активів, то з часом система хеджування охопила весь
валютний ринок. І сьогодні у разі застосування тих чи тих методів
хеджування безпосередня купівля (продаж) валюти не є обов'язковим, а само
хеджування перетворилося в систему управління валютними ризиками, яка
охоплює всі сегменти валютного ринку і є запорукою стабільності як
національних, так і міжнародних фінансових ринків.
Якщо говорити про український ринок, то сьогодні вже можна
стверджувати, що в 1997 р. на даному ринку було закладено підвалини
діяльності термінового ринку, на які спирається система управління
валютними ризиками.
Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в
світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки,
вдосконалення валютного законодавства і нормативні бази сприяли тому, що
розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:
— збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою у всіх сегментах;
— вдосконаленням його структури і спрямованості на вирішення конкретних
економічних і фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в
цілому;
— розширенням переліку валют, за якими проводилися операції на
валютному ринку;
— відсутністю різких коливань валютних курсів;
— вдосконаленням законодавчої та нормативної бази діяльності суб'єктів
валютного ринку;
— впровадженням нових видів валютних операцій та форм розрахунків;
— врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку тощо.
Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора,
зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на українському
ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування
досить гостро поставили проблеми підвищення рівня ризику операцій з
іноземною валютою.
Таким чином тема валютні ризики є досить актуальною в умовах
сьогодення. В даній роботі хочу висвітлити проблему валютних ризиків
взагалі, методи і засоби запобігання валютним ризикам, також висвітлити
вітчизняний досвід і його перспективи.
1 ПОНЯТТЯ І ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ
1.1 Поняття, проблеми, причини виникнення валютних ризиків.
Проблема валютного ризику в економічній теорії та практиці вперше
постала наприкінці 70-х років XX століття після підписання країнами —
членами Міжнародного валютного фонду Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка,
1976 р.), відповідно до якої було офіційно визнано демонетизацію золота,
скасовано його офіційну ціну і золотий паритет, введено міжнародну
розрахункову одиницю СДР (спеціальні права запозичення), яка мала стати
основою визначення валютних курсів національних валют, і введено режим
вільного курсоутворення на базі «плаваючих» валютних курсів — флоатинг.
Найбільшої гостроти проблема валютного ризику набула у 80-х рр. і
залишається актуальною на перспективу. Це пов'язано з різким зростанням
обсягів міжнародних торговельних і фінансових операцій, непрогнозованими
коливаннями валютних курсів, зростанням обсягів валютних спекуляцій, що
спричиняє різке збільшення залежності кінцевих фінансових результатів
діяльності підприємств і фінансово-кредитних установ від валютного
ризику.[1]
Головним чинником валютних ризиків є коротко- та довгострокові
коливання обмінних курсів, що залежать від попиту й пропозиції валюти на
національних і міжнародних валютних ринках. У довгостроковому періоді
визначальну роль відіграє загальний економічний стан країни, рівень
виробництва, збалансованість основних макроекономічних пропорцій, обсяги
зовнішньої торгівлі тощо, а в короткостроковому — збалансованість окремих
ринків і загальний стан ринкового й конкурентного середовища. Коливання
кількісних показників окремих чинників та їх певне співвідношення
відіграють вирішальну роль у змінах валютних курсів, а тому можуть мати
суттєвий вплив на характер виникнення і рівень валютного ризику.
Серед довгострокових чинників коливань валютних курсів передусім
необхідно виокремити такі:
— загальна економічна ситуація в країні;
— політична ситуація;
— рівень відсоткових ставок;
— рівень інфляції;
— стан платіжного балансу;
— система валютного регулювання та ін.
Короткострокові зміни валютних курсів є наслідком постійних щоденних
коливань, зумовлених частою зміною попиту і пропозиції на ту чи ту валюту.
Оскільки обсяги зовнішньоекономічних операцій, у тому числі й торговельних,
постійно зростають, а світовий валютний ринок функціонує цілодобово, такі
тимчасові коливання є неминучими, що стає постійним джерелом валютного
ризику. Крім того, підприємства та банки, що працюють на валютному ринку,
можуть потерпати і від цілеспрямованих валютних спекуляцій, досвід яких має
вже й Україна. Тому визначення характеру і розмірів валютних ризиків і
запобігання їм стає однією з досить актуальних проблем здійснення експортно-
імпортних операцій та міжнародних фінансових розрахунків.
Під валютним ризиком розуміють можливість грошових утрат суб'єктів
валютного ринку через коливання валютних курсів. Під суто економічним кутом
зору такий ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів щодо
кожної з валют за термінами і сумами.
За час існування системи вільного курсоутворення сформовані певні
закономірності динаміки валютних курсів, що завдяки впливу на відсоткові
ставки, спрямованість експортно-імпортних потоків, конкурентоспроможність
товарів на зовнішніх ринках, умови перетікання капіталів тощо призводять до
певних економічних наслідків.
З погляду практики виникнення валютного ризику пов'язано зі станом
валютної позиції, тобто співвідношенням між вимогами й зобов'язаннями щодо
іноземної валюти. У разі закритої валютної позиції, тобто коли вимоги й
зобов'язання збігаються, ризик зведено до мінімуму. Коли ж валютна позиція
відкрита, суми вимог і зобов'язань не збігаються, через що й виникає
валютний ризик. У такому разі банкові доведеться в майбутньому купувати
валюту за новим курсом і продавати за старим. Якщо за відкритої валютної
позиції сума валютних зобов'язань банку перевищує суму вимог, то це буде
коротка валютна позиція, якщо ж навпаки, — довга. Збитки виникають тоді,
коли доводиться відповідно до раніше укладеної угоди продавати валюту за
курсом, нижчим від поточного, а купувати (прийняти раніше куплену валюту)
за курсом, вищим від нього.
1.2 Характеристика валютних ризиків
За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяють на:
— операційні;
— трансляційні (бухгалтерські);
— економічні.
Операційний валютний ризик
Цей ризик можна визначити як можливість недоотримання прибутку або
понесення збитків в результаті безпосереднього впливу змін обмінного курсу
на очікувані потоки коштів. Експортер, який одержує іноземну валюту за
проданий товар, програє від зниження курсу іноземної валюти відносно
національної, тоді як імпортер, що здійснює оплату в іноземній валюті,
програє від підвищення курсу іноземної валюти відносно національної.
Невизначеність вартості експорту в національній валюті, якщо рахунок-
фактура на нього оформляється в іноземній валюті, може стримувати експорт,
тому що виникають сумніви в тому, що експортовані товари в кінцевому
результаті можна буде реалізувати з прибутком. Невизначеність вартості
імпорту в національній валюті, ціна на який встановлена в іноземній валюті,
збільшує ризик втрат від імпорту, тому що в перерахунку на національну
валюту ціна може виявитися неконкурентною. Таким чином, невизначеність
обмінного курсу може перешкоджати міжнародній торгівлі.
Може показатися, що невизначеність прибутковості експортних операцій,
коли товари оцінюються в іноземній валюті, можна запобігти, якщо призначити
ціну в базовій національній валюті компанії-експортера. Проте це лише
перенесе валютний ризик на імпортера, що згодом віддасть перевагу мати
справу з постачальниками, готовими оформляти рахунки-фактури у валюті
країни-імпортера. Крім того, знецінення іноземної валюти, які підривають
прибутки від експорту товарів у перерахунку на національну валюту,
супроводжується підвищенням курсу національної валюти і призводить до
зростання ціни експорту в іноземній валюті, що знижує його
конкурентноздатність. Особливо руйнівний ефект буде в умовах попиту,
чутливого до зміни ціни. Описана проблема добре знайома експортерам
автомашин, текстильних виробів і алкогольних напоїв.
Прикладом нестабільності розміру обсягу продажу може служити ситуація,
коли компанія бере участь у тендері (торгах) за контракт. Компанія повинна
усвідомлювати, що тендер у національній валюті може поставити її в
невигідне конкурентне положення, а тендер в іноземній валюті може
спричинити за собою валютний ризик (у залежності від результату тендера).
Успіх у тендері пов'язаний з валютним ризиком, а невдача - ні. Це створює
певні проблеми, і надалі буде показано, що найбільш ефективний захист від
