Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.
Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.
За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результати їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.
Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Закладене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізоване відповідно до чинного законодавства.
Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.
Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний:
• подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;
• одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;
• одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного и епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.
Суб'єкти інвестиційної діяльності зобов’язані:
• додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;
• виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;
• подавати в установленому порядку бухгалтер і статистичну звітність;
• не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного регулювання.
При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.
Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов’язань, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зупинення або припинення інвестиційної діяльності провадиться за рішенням: інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності або правомочного державного органу.
Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийняте з таких причин:
• якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом;
• оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності;
• ………………………………………………………..;
• ……………………………………………………….
2. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Захист інвестицій.
Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства, республіканським і місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.
Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності й контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.
Управління державними інвестиціями здійснюється республіканськими і місцевими органами державної влади й управління та включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій з інвестування бюджетних і позабюджетних коштів.
Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:
• надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;
• …………………………………….;
• заходів щодо розвитку та захисту економічної конкуренції;
• роздержавлення і приватизації власності;
• визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;
• ……………………………………..;
• проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва тощо.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про……………………………" захист інвестицій – це комплекс організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективної діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.
Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.
Відповідно до Закону "Про інвестиційну діяльність", державні гарантії захисту інвестицій – це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються стану фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.
Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.
Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлені умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їхні права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.
Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів і посадових осіб.
Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених Законом.
У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків розв'язуються судом.
3. Правове регулювання інвестування за кордон.
Відповідно до Закону України "Про оподаткув…………………………" під інвестицією розуміється господарська операція, що передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Інвестиції можуть здійснюватися у вигляді майна або у вигляді валютних коштів.
Якщо інвестиції виражені у вигляді майнових цінностей, то порядок їх здійснення регулюється Указом Президента України "Про інве………………………………………………………" від 13.09.95 р. № 839/95.
Відповідно до цього Указу резиденти України мають право інвестувати майнові цінності за межами України з метою:
а) внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном;
б) закріплення за філіями, представництвами та іншими окремими підрозділами для виконання покладених на них завдань.
Відповідно до Указу від 13.09.05р. інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню, що здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.
Інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.
Будь-які майнові цінності, що інвестуються резидентом за кордон, оцінюються в іноземній конвертованій валюті на підставі цін міжнародних ринків.
Продаж майнових цінностей, інвестованих відповідно до Указу, з експортом товарів. При цьому виручка в іноземній валюті, одержана в результаті їх продажу, підлягає зарахуванню на рахунки резидентів в уповноважених банках у строки виплати заборгованості, зазначені в контракті, але не пізніше 90 днів з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує продаж цінностей.
Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.96 р. № 229.
Відповідно до цього Положення видачу ліцензій здійснює Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України на підставі подання зазначених у Положенні документів.
Рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії приймається протягом 15 робочих днів починаючи з дня звернення.
Підставами для відмови у видачі ліцензії можуть бути:
• подання документів, що свідчать про намір здійснити майнову інвестицію, яка не може бути предметом інвестування;
• ………………………………………………………………;
• невідповідність поданих документів вимогам законодавства України;
• ………………………………………………………………..;
• заборона або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені законодавством країни, куди мають інвестуватися майнові цінності.
Термін дії ліцензії визначається Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України виходячи з необхідних для здійснення майнових інвестицій за межами України термінів.
Положення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.96 р. № 229.
У цьому Положенні, зокрема, передбачено обов'язки резидента, що отримав ліцензію на інвестування майнових цінностей:
а) здійснити декларування майнових цінностей шляхом подання до Національному банку України шляхом повідомлення про фактично інвестовані майнові цінності (другий примірник з відповідною відміткою НБУ подається до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України);
б) подати Державній податковій адміністрації України декларацію про всі одержані в результаті інвестування надходження на їх користь в іноземній валюті (другий примірник з відміткою Державної податкової адміністрації України подається до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України);
