Правовое регулирование инвестирования предпринимательской деятельности

Вибір концесіонера здійснюється переважно на конкурсній основі і розділ II Закону регулює процедуру проведення концесійного конкурсу, починаючи від порядку ухвалення рішення про надання концесії і закінчуючи поданням заявок на участь у концесійному конкурсі.

Концесійна діяльність здійснюється на підставі концесійного договору. Це правило назване одним із принципів концесійної діяльності (ст. 2). Отже, к…………………………………………раїні, незалежно від виду здійснюваної діяльності або її сфери, опосередковуватись договором концесії.

Договір концесії (концесійний договір) визначений у Законі як договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії або суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до Закону з метою задоволення громадських потреб.

З цього визначення випливає, що договір концесії є платним і взаємним.

Законом визначені як мінімальні, так і максимальні строки, на який укладається договір концесії — не менше 10 років і не більше 50 років.

Правила про мінімальні і максимальні строки договору концесії є імперативними. Такий висновок випливає із вказівки Закону, що строк дії . концесійного договору може бути змінений за згодою сторін в межах зазначених строків. Отже, свобода сторін у визначенні і зміні строку договору обмежена певними рамками. Сторонам надана можливість укладати договір на будь-який строк, що визначається ними, але не менше встановленого Законом мінімального строку і не більше максимального строку, визначеного Законом.

Водночас, концесіонер має право на продовження строку договору у разі виконання його умов.

Концесійний договір вважається укладеним із дня досягнення домовленості з усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Із цього законодавчого положення можна зробити висновок, що договір концесії є консенсуальним.

Зміст договору концесії становить сукупність умов, у яких закріплені взаємні права та обов'язки концесієдавця та концесіонера.

Істотними умовами договору концесії в Законі названі такі: сторони договору; види діяльності, роботи, послуги, здійснювані за умовами договору; об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії); умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності; перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню; умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги); строк дії договору концесії, умови найму, використання пращ працівників — громадян України; умови використання вітчизняних технологій, техніки, сировини, матеріалів; умови та обсяг» поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації названих поліпшень; умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення об'єкта концесії та умови його повернення; відповідальність за виконання сторонами зобов'язань; страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у концесію; порядок продовження і припинення дії договору; порядок вирішення спорів між сторонами.

Не можна "сторони договору" і "відповідальність за виконання сторонами зобов'язань" вважати істотними умовами не тільки договору концесії, а й усякого договору взагалі, оскільки в цих умовах не закріплені взаємні права та обов'язки сторін договору. У Законі допущене змішування умов договору та його необхідних реквізитів.

Цей перелік умов не э вичерпним, за згодою сторін у концесійному договорі можуть бути передбачені й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними законами, про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.

До істотних умов концесійного договору відповідно до прямої вказівки Закону (ст. 11) включається обов'язковість одержання концесіонером в установленому порядку ліцензії, якщо концесіонер здійснює підприємницьку діяльність, яка згідно з законодавством України підлягає ліцензуванню.

Закон не містить спеціальних вимог до форми договору концесії, однак передбачає його реєстрацію.

Концесійний договір підлягає реєстрації, при цьому реєстраційний орган визначається за критерієм об'єкта концесії. Якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, то орган, уповноважений укласти концесійний договір, повідомляє про укладення такого, договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних договорів. Органом реєстрації є виконавчий орган відповідної ради у випадку, якщо об'єктом концесії є об'єкт права комунальної власності. При цьому також необхідно повідомляти Фонд державного майна України про укладення концесійного договору.

Концесієдавець та концесіонер мають взаємні права та обов'язки.

Так, концесієдавець має право:

• здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору;

• надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;

• вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов;

• вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини концесіонера.

Водночас, у концесіедавця є низка обов'язків:

• передати концесіонеру об'єкт концесії у стані та строки, передбачені концесійним договором;

• надати концесіонеру своєчасно і у повному обсязі передбачені концесійним договором документи, які підтверджують право концесіонера на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;

• вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань;

• зберігати комерційну таємницю концесіонера;

• не втручатися у господарську діяльність концесіонера;

• якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, забезпечити її надання у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Слід зазначити, що одним із основних обов'язків концесієдавця є передача концесіонеру об'єкта концесії у стані та у строки, передбачені концесійним договором. Умова договору концесії, що закріплює обов'язок концесієдавця надати концесіонеру об'єкт концесії, є істотною умовою. Без неї договір не може вважатися укладеним.

Концесіонер має такі права:

• здійснювати підприємницьку діяльність на основі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії;

• виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору;

• вимагати розірвання концесійного договору у разі порушення концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору;

• на продовження строку дії концесійного договору у разі виконання його умов;

• отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами концесійного договору тощо.

До обов'язків концесіонера належать такі:

• виконувати умови концесійного договору;

• укладати відповідно до законодавства трудові договори (контракти), як правило, із працівниками - громадянами України;

• використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;

• утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані;

• після закінчення строку, на який було укладено концесійний договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані концесієдавцю відповідно до умов договору.

Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до умов концесійного договору незалежно від наслідків господарської діяльності. Концесійні платежі зараховуються відповідно до Державного бюджету України або місцевого бюджету. Методика розрахунку і граничні розміри концесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України. Законом передбачена можливість надання пільг щодо концесійних платежів, визначати надання дотацій, компенсацій концесіонерам збиткових і низькорентабельних об'єктів концесії, які мають важливе соціальне значення. Порядок визначення таких об'єктів, а також умови надання дотацій, компенсацій та пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Одним із обов'язків концесіонера є обов'язок утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані. Цей обов'язок означає експлуатацію та утримання в умовах, що забезпечують належний технічний стан, і зберігання об'єктом концесії відповідності своєму призначенню з обліком нормального зносу в процесі використання.

Норми, що регламентують припинення концесійного договору, розрізняють припинення договору і розірвання його.

Виділяють три п………………….. концесійного договору:

1) закінчення строку, на який був укладений договір;

2) ліквідація концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом;

3) загибель об'єкта концесії.

Концесійний договір може бути розірвано:

1) за погодженням сторін;

2) на вимогу однієї зі сторін у судовому порядку у разі невиконання сторонами їх зобов'язань;

3) з інших підстав, передбачених законами України.

Отже, нал……………………………………..

Законом урегульовані взаємовідносини сторін у разі припинення дії концесійного договору, зокрема, у випадку погіршення об'єкта концесії, якщо концесіонер допустив погіршення стану об'єкта концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єкта сталися не з його вини.

У Законі прямо не передбачено з-поміж прав концесіонера право вносити в об'єкт концесії такі зміни, що поліпшують його якість. Однак таке право випливає з норми, що визначає долю поліпшень об'єкта концесії.

У разі поліпшення майна, отриманого в концесію, яке здійснене за рахунок коштів концесіонера, чи створення концесіонером майна на виконання умов концесійного договору концесієдавець зобов'язаний, відшкодувати концесіонеру витрати, зроблені у зв'язку із зазначеними поліпшеннями, або вартість створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності відповідно до умов концесійного договору.

Таким чином, питання про відшкодування концесіонеру витрат, понесених у зв'язку з поліпшенням майна, або вартості створеного майна не ставиться в залежність від характеру поліпшень або від наявності попередньої згоди концесієдавця на здійснення поліпшень. Незалежно від того, чи були поліпшення зроблені з дозволу концесієдавця або ні, віддільні вони без шкоди для майна або ні, закон не передбачає можливості їх вилучення концесіонером або відмови концесієдавця від відшкодування витрат концесіонера. Проте Закон обмежує розмір витрат, що відшкодуються, тільки тієї частини, що не компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності.

Типовий концесійний договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 643.

Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Господарська діяльність на підставі зазначених договорів (контрактів) регулюється законодавством України. Сторони за договорами повинні вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Майно, що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом.

Ці договори підлягають державній реєстрації відповідно до Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97р. №112.

Державній реєстрації підлягають вищезазначені договори, не пов'язані зі створенням юридичної особи, укладені відповідно до ст. 23 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

Такі договори (контракти) повинні передбачати здійснення іноземної інвестиції і спільної діяльності, що базується на співробітництві двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; серед яких хоча б один є іноземним інвестором, спільний розподіл результатів і ризиків від такої діяльності. Державна реєстрація таких договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрактами) відповідно до ст. 23 і 24 Закону "Про режим іноземного інвестування". Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації, складена за формою і заповнена відповідно до порядку, встановленого МЗЕЗторгом, і спеціальна відмітка про державну реєстрацію на договорі (контракті). Картка державної реєстрації договору (контракту) видається суб'єкту

Висновок

Успішний розвиток еко…………………………………………………

Україна може розраховувати на серйозні за обсягом іноземні інвестиції лише у разі створення умов для інвестування, відносно сприятливіших, ніж у країнах-конкурентах. Це повинні врахо……………………………тивного використання капіталу нерезидента у розвитку національної економіки

Залученню іноземних інвестицій в економіку України заважають часті зміни законод……………………………………………даткування, повільні теми приватизації, складна система ведення бухгалтерського обліку, яка не відповідає міжнародним стандартам.

Україна, як і інші держави, що потребують залучення іноземних інвестицій, має спеціальне законодавство, що регулює іноземні інвестиції. Водночас, норми, що стосуються іноземних інвестицій, містяться у податковому, земельному та інших галузях законодавства.

З досвіду постсоціалістичних європей…………………………………ує капіталу, а туди, де вже інтенсивно здійснюються капіталовкладення. Ще одним уроком може бути те, що зовнішні кошти спрямовуються не в ті країни, де їх бажають використати як інструмент економічних реформ, а туди, де вже практично доведено проведення подібних реформ насамперед за рахунок власних джерел. З допомогою іноземних інвестицій імовірне піднесення деяких галузей виробництва, проте аж ніяк не економіки загалом.

Чтобы получить ее подлинник, напишите, Е-mail:zona_x@mail.ru

С заметкой: Предмет… Тема…Вуз, в который будет предоставляться работа. Стоимость – 3 у.е. Низкая стоимость не говорит о низкой аттестации работы. Александр Пересвет – автор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. №436-ІV (із змінами внесеними згідно із законами станом на 28.07.2005р.).

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. №435-IV (із змінами внесеними згідно із законами станом на 29.09.2005р.).

3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001р. №2768-ІІІ (із змінами внесеними згідно із законами станом на 22.09.2005р.).

4. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 вересня 1991р. №1560-XII ………………………………………………………………..

Пропущена часть текста……………………………………

5. Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон. Закон України від 13 жовтня 1992р. №2673-XII (із змінами внесеними згідно із законами станом на 31.03.2005р.).

6. Про ціни і ціноутворення. Закон України від 3 грудня 1990р. №507-XII (із змінами внесеними згідно із законами станом на 06.01.2004р.).

7. Про приватизацію державного майна. Закон України від 4 березня 1992р. №2163-XII (із змінами внесеними згідно із законами станом на 22.11.2005р.).

8. Про цінні папери і фондову бір………………………………………и згідно із законами станом на 02.03.2004р.).

9. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). Закон України від 6 березня 1992р. №2171-XII (із змінами внесеними згідно із законами станом на 07.10.2005р.).

10. Про пл……………………………ід 3 липня 1992р. №2535-XII (із змінами внесеними згідно із законами станом на 22.06.2005р.).

11. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000р. №2121-ІІІ (із змінами внесеними згідно із законами станом на 25.06.2005р.).

12. Про заходи щодо забезпечення приватизації у 1995р. Указ Президента України від 23 червня 1995р. №468/95.

13. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резер………………………………..танова Правління Національного банку України від 6 липня 2000р. №279 (із змінами внесеними згідно із законами станом на 27.06.2005р.).

14. Благой С. Про мет……………………… України, - №5, - 1996р.

15. Вінник О.М. Інвестиційне право. - К.:Атіка, - 2000р.

16. Омельч……………………….я іноземних інвестицій в Україні. – К.:Знання, - 2001р.

17. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: навч. ……………., - 2005р.

18. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи ……………………