за певну винагороду. Скуповування та перепродаж валютних цінностей створює
спекуляцію ними, що охоплюється статтею 80 КК.
Використання валютних цінностей, як засобу платежу або як застави – це
плата валютою за товар або послуги чи передача або переказ валютних
цінностей в рахунок боргу (щодо першого випадку), або віддача таких
цінностей для забезпечення обов’язку за отримання позики.
Треба мати на увазі, що порушення правил про валютні операції
визнається злочином при обов’язковій умові, якщо таке порушення було
вчинено протягом року після накладення адміністративного стягнення за будь-
яке із названих порушень. Злочин буде і в разі, якщо порушення правил про
валютні операції було вчинено у значних або великих розмірах, тобто,
відповідно 20 або 100 мінімальних розмірів заробітної плати. ВУ цих
випадках до притягнення до кримінальної відповідальності адміністративна
преюдиція не вимагається.
Кваліфікуючи ознаки статті 80 КК (21) вчинення злочину:
1) організованою групою;
2) особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею;
3) у великих розмірах;
Автор розкриє нижче.
Дії, передбачені частиною 1 статті 80 КК (22) караються позбавленням
волі на строк до п’яти років з конфіскацією валютних цінностей, або
виправними роботами строком до двох років, або штрафом до ста мінімальних
розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей.
Щодо дій передбачених частиною 2 статті 80 КК (23), то вони караються
позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна і
валютних цінностей.
Щодо статті 801 , вона передбачає кримінальну відповідальність за
відкриття за межами України валютних рахунків підприємств, установ,
організацій або приватних осіб (24).
Як було зазначено вище, безпосереднім об’єктом даного злочину є
встановлений порядок відкриття або використання за межами України рахунків
в іноземних банках. Відкриття валютних рахунків в іноземній валюті
регулюється «Положенням про порядок надання індивідуальних ліцензій на
відкриття резидентами в іноземних банках» котре було затверджено постановою
правління НБУ від 29.12.95 № 328 (25). Згідно цього положення індивідуальна
ліцензія на право відкриття та використання рахунків в іноземних банках,
надані НБУ суб’єктам господарської діяльності України чинні тільки протягом
одного року з дня підписання ліцензії. Такі ліцензії можуть бути
продовжені шляхом реєстрації. В Положенні говориться, що надана
індивідуальна ліцензія надає резиденту України виконувати тільки ті валютні
операції, які передбачені умовами ліцензії, та з врахуванням вимог чинного
законодавства України (п. 6) (26). Усі надходження на користь резидентів ,
що зараховуються на валютні рахунки резидентів в іноземних банках,
відкритих відповідно до індивідуальної ліцензії, підлягають використанню
виключно в порядку, встановленому Національним банком (п. 11) (27).
Предметом злочину є валютні рахунки, тобто рахунки в іноземній валюті,
відкриті за межами України. Це: 1) валютні рахунки підприємств, установ,
організацій, котрі діють на території України і не займаються
підприємницькою діяльністю. Це підприємства, установи, організації,
діяльність котрих повністю фінансуються державою, різні неприбуткові
організації, благодійні фонди тощо; 2) валютні рахунки суб’єктів
підприємницької діяльності – фізичних осіб, котрі займаються
підприємницькою діяльністю, без утворення юридичної особи, та юридичних
осіб усіх форм власності, котрі займаються підприємницькою діяльністю та
мета яких отримання прибутку (28).
Предметом даного злочину може бути і валютна виручка, тобто виручка в
іноземній валюті, отримана резидентами України як на зовнішньому, так і на
внутрішньому ринку за товари (роботи, послуги) (29).
Щодо адміністративної відповідальності в сфері валютного регулювання,
то вона передбачена статтею 162 Кодексу України об адміністративних
порушеннях(30). Автор вважає, що це більш гуманний вид відповідальності на
відміну від кримінальної, тому що вона передбачає інше застосування до
порушників валютного законодавства фінансових санкцій і має преюдиціонарну,
тобто превінивну функцію. Згідно із статтею 162 Кодексу адміністративна
відповідальність інкримінується за ті самі дії, котрі вказані у частині 1
статті 80 КК, тобто за незаконні скуповування, продаж, обмін та
використання валютних цінностей як засіб платежу або застави.
Вчинені у незначних розмірах, тобто не більше 18 неоподаткованих
податком мінімумів доходів громадян в редакції Закону України від 7 лютого
1997 р. (ВВС № 14, 97). Тут є розбіжність із Кримінальним Кодексом України
у вирішенні перераховування розмірів. У КпАПі розміри перераховування
неоподаткованих мінімумах прибутків громадян, а у КК – у мінімальних
розмірах заробітної платні. Ми вважаємо, що в умовах сьогоднішнього
економічного становища та гіперінфляції більш правильним буде
перераховування розмірів валютних цінностей у неоподаткованих мінімумах
прибутків громадян.
Дії, що вказані в частині 1 статті 162 КпАП караються штрафом в розмірі
до 50 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних
цінностей.
II. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
II.1 Характеристика кримінальної відповідальності.
Відповідальність за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання
валютних цінностей як засобу платежу або як застави.
За порушення правил про валютні операції передбачена адміністративна
(ст. 152 Кодексу про адміністративні порушення) (далі – КпАП) та
кримінальна (ст.80 КК) відповідальність. Об'єктивна сторона як
адміністративного правопорушення, так і злочину у зазначених статтях
викладена однаково: "Незаконні скуповупання, продаж, обмін, використання
валютних цінностей як засобу платежу або як застави". Розмежування між
адміністративним проступком і злочином проводиться за чітко визначеною
законом формальною ознакою — вартістю предмета незаконної валютної
операції: якщо вартість предмета не перевищує двадцяти мінімальних розмірів
заробітної плати, то дії вважаються вчиненими у незначних розмірах і
тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 162 КпАП; якщо вартість
предмета незаконної валютної операції перевищує двадцять мінімальних
розмірів заробітної плати, то така операція, згідно з приміткою до ст. 80
КК, визнається вчиненою у значному розмірі і тягне кримінальну
відповідальність за ст. 80 КК. Крім того, ст. 80 КК передбачено, що
злочином є також вчинення вказаних в диспозиції ст. 80 КК дій протягом року
після накладення адміністративного стягнення за такі самі правопорушення.
На відміну від ст. 801 КК, в ст. 80 КК, об'єктивні ознаки складу
злочину законодавцем визначені досить чітко і однозначно, оскільки в ній
наведено вичерпний перелік дій, вчинення яких є злочином. Що ж до
суб'єктивних ознак, то незважаючи, що форми і вид вини в ст. 80 КК не
зазначені, теорія кримінального права і судова практика це питання
вирішують однозначно — правопорушенням (адміністративним проступком чи
злочином) визнається лише умисне вчинення дій, вказаних в ст. 162 КпАП та
ст. 80 КК. Об'єктивно, порушення правил про валютні операції може бути
вчинене і з необережності або взагалі за відсутності вини. Наприклад,
особа, купуючи іноземну валюту в пункті обміну валюти, вважає, що її дії
законні. Але при цьому може бути незаконною діяльність самого пункту обміну
валюти. У такому разі особа, яка купує іноземну валюту, не усвідомлює, що
її дії незаконні, і законом на неї не покладається обов'язок передбачати чи
переконуватись в законності діяльності пункту обміну валюти (пересвідчитись
у наявності ліцензії тощо). Можливе і необережне відношення особи до факту
незаконності здійснюваного обміну. Наприклад, особі хтось сказав, що даний
пункт обміну діє без ліцензії, але особа нехтує цим попередженням,
вважаючи, що коли пункт з відповідною назвою працює, то й право на обмін
валюти він має.
Кримінальна та адміністративна відповідальність передбачена за
незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як
засобу платежу або як застави, тобто перелічені дії щодо валютних цінностей
можуть бути і законними, і незаконними. Тому головне завдання — це
вирішення питання, які з перелічених дій та за яких умов визнаються
законними і коли вони будуть вважатись незаконними.
Предметом валютного регулювання і валютного контролю, а отже і
предметом правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 162 КпАП
та ст. 80 КК, є валютні цінності. Перелік валютних цінностей дається в ст.
1 Декрету "Про систему валютного регулювання валютного контролю"(31) .Слід
керуватися переліком валютних цінностей, який дається в ст. 1 Декрету КМ
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю", оскільки, по-
перше, цим Законом безпосередньо регулюються правила здійснення операцій з
валютними цінностями на території України, по-друге, названий Декрет є
останнім за часом прийняття, і, по-третє, в диспозиції ч. 1 ст. 80 КК та
ст. 162 КпАП відтворений текст п. 1 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю". Тому, очевидно,
неточною є думка окремих вчених, які вважають, що до валютних цінностей як
предмету правопорушення за ст. 80 КК та ст. 162 КпАП відноситься і природне
дорогоцінне каміння в сирому і обробленому вигляді, за винятком ювелірних
та інших побутових виробів із нього, а також лому таких виробів
Терміни "валюта України" та "Іноземна валюта" в Декреті "Про систему
валютного регулювання і валютного "контролю" вживаються у двох значеннях:
1) для позначення власне валюти .України та іноземної валюти як грошових
знаків, які є платіжними засобами на території, відповідно України та інших
держав; 2) як родові поняття, якими охоплюються не тільки власне валюта, а
й платіжні документи та інші цінні папери, виражені, відповідно у валюті
України чи іноземній валюті, тобто вартість (ціна) яких виражена
(визначена) у відповідній валюті. При цьому коло предметів, що входять до
родового поняття "іноземна валюта", більш широке, ніж коло предметів, що
входять до родового поняття "валюта України": до "іноземної валюти"
віднесені Декретом також монетарні метали та цінні папери, виражені в
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
