насосними агрегатами ЦНС-300/240 і ЦНС-300/600. ЦНС-300/360. ЦНС-300/480.
У процесі аудиту звертається також увага на циклічність технологічних
процесів, їх безперервність, повторне використання продуктів переробки
(відходів), наявність науково-обґрунтованих норм виготовлення продукції,
серійність виробництва.
При аналізі витрат на виробництво вивчається ефективність планування
собівартості та здійснюється факторний аналіз відхилень факту від плану. На
підставі первинних бухгалтерським документів визначається сума витрат у
собівартості продукції, які не пов’язані з виробничо-господарською
діяльністю. При цьому аналізується фактична (у натуральному та вартісному
виразі) наявність сировини, матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів,
інших товарно-матеріальних цінностей, які не стосуються виробництва
продукції. На цій основі розроблюються рекомендації щодо їх подальшого
використання, зокрема продажу.
Аналіз витрат та собівартості продукції доцільніше почати з аналізу
виконання плану по собівартості. Для здійснення даної мети побудуємо
таблицю і занесемо в неї необхідні для аналізу дані зі звіту про
собівартість продукції (таблиця 2.4).
Ґрунтуючись на даних приведеній вище таблиці можна з упевненістю
зробити наступні висновки :
1. У більшості випадків спостерігається перевиконання
плану собівартості продукції;
2. Перевиконання плану по рядку "повна собівартість" знижується рік
за роком;
3. Деякі пункти перевиконуються в кілька разів , а іноді й у
десятки разів , що свідчить або про нераціональне планування, або про зміни
в структурі собівартості під впливом зовнішніх факторів.
Таблиця 2.4
Аналіз виконання плану з собівартості вугілля
|Елемент витрат |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |
|витрат |Фактично |Питома вага|Фактично |Питома вага |
|Матеріальні витрати |42,12 |40,74% |35,9 |36,12% |
|Оплата праці |21,99 |21,27% |24,89 |25,05% |
|Соціальні заходи |8,21 |7,94% |11,66 |11,73% |
|Амортизація |9,01 |8,71% |18,46 |18,58% |
|Інші витрати |20,16 |19,50% |2,12 |2,13% |
|Виробнича собівартість |101,49 |98,16% |93,03 |98,16% |
|Позавиробничі витрати |1,9 |1,84% |6,35 |6,39% |
З огляду на значення таблиці 2.5 можна зробити наступні висновки :
1. Структура собівартості в 1997 і 2002 роках різна;
2. ДО 2002 року відбулася зміна витрат на матеріали (вони
зменшилися);
3. Збільшилося фінансування таких статей к оплата праці, соціальні
заходи, амортизації, позавиробничі витрати.
Вище перераховані аналітичні висновки свідчить про поліпшення оплати
праці на підприємстві, закупівлю нового високотехнологічного устаткування.
Аналіз основних фондів та амортизаційних виходить з того, що балансова
вартість окремих майнових активів майже ніколи не дорівнює їх реальній
ринковій ціні. Аудитор звертає увагу на основні фонди, які було придбано,
реалізовано, ліквідовано або здано в оренду протягом останніх періодів.
Показники завантаженості основних фондів, зносу, матеріало- та
енергомісткості, прогресивності технологічних процесів порівнюються з
аналогічними показниками діяльності підприємств, що працюють у відповідній
галузі найуспішніше.
Слід перевірити правильність проведення та відбиття у звітності таких
опера дій, пов’язаних з рухом основних фондів:
. індексація основних фондів;
. надходження та реалізація;
. ліквідація та інші види вибуття;
. ремонт та амортизація;
. інвентаризація.
Майновий стан підприємства оцінюється на підставі дослідження таких
показників: коефіцієнт зносу основних фондів; коефіцієнт оновлення;
коефіцієнт вибуття; частка активної частини основних фондів у структурі
основних фондів.
Таблиця 2.6
Розрахунок коефіцієнта зносу основних засобів
| |До 1999 року |З 2000 року |
| | | |
|Коефіцієнт зносу |ф1р.011 |ф1р.032 |
|основних засобів |---------------- | |
| |ф1р.012 |------------ |
| | |ф1р.031 |
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан
та ступінь зносу основних засобів і розраховується к відношення суми зносу
основних засобів до їхньої первісної вартості [8]. Порядок розрахунку
коефіцієнта представлений у таблиці 2.6.
На підставі показників балансу було обчислене значення коефіцієнта у
1996 – 2002 роках. Результати обчислення представленні у вигляді графіку з
таблицею даних (мал. 2.2).
Аналізуючи показники праці аудитор досліджує динаміку чисельності
працівників та рівня заробітної плати, обсяги прихованого безробіття,
плинність кваліфікованих робітників та інженерно-технічних кадрів.
З’ясовуються також причини, які призвели до втрат робочого часу
(відсутність замовлень, сировини, втрата традиційних ринків збуту, висока
ціна продукції, незадовільна робота обладнання, відсутність маркетингових
досліджень тощо), робиться висновок про відповідність (невідповідність)
кількості працівників потребам виробництва.
Загальна чисельність трудящих на шахті ім. Калініна-1658 чоловік, з
них 1637 чоловік - промислово виробничий персонал, у тому числі ГРОЗ-241
чол. Одержують щомісячне відшкодування збитку 1085 чоловік, з них працюючі
- 178 чоловік. Щомісячна сума виплат складає 233 тис. грн., з них 16% -
оплата працюючої .
Продуктивність робітників по видобутку зросла в 2000 році в порівннні
з 1996 роком у 2.1 рази. Але досягнутий рівень видобутку не дозволяє
забезпечити беззбиткову роботу шахти.
Після проведення аналізу виробничо-господарської діяльності слід
провести не менш важливий аналіз фінансового боку роботи підприємства.
Проводячи фінансовий аналіз, слід додержувати певної послідовності
дій. На початковому етапі виконуються підготовчі заходи, що забезпечують
правильність аналітичних розрахунків. Тут добираються і систематизуються
звітні матеріали, перевіється взаємний зв'язок економічних показників і
оцінюється Ґрунтуючись на даних приведеній вище таблиці можна з упевненістю
зробити наступні висновки :
1. У більшості випадків спостерігається перевиконання
плану собівартості продукції;
2. Перевиконання плану по рядку "повна собівартість" знижується рік
за роком;
3. Деякі пункти перевиконуються в кілька разів , а іноді й у
десятки разів , що свідчить або про нераціональне планування, або про зміни
в структурі собівартості під впливом зовнішніх факторів. їх порівнянність
(остання може порушуватися через інфляційні процеси, відсутність
впорядкованого розбиття за статтями звітності та аналітичними групами
балансу).
Основним джерелом інформації при аналізі фінансової сфери є типові
форми річної бухгалтерської звітності підприємств, зокрема:
1. баланс підприємства — форма № 1;
2. звіт про фінансові результати — форма №2;
3. звіт про фінансово-майновий стан — форма № 3;
4. розшифровка дебіторсько-кредиторської заборгованості .
При проведенні фінансового аналізу, слід враховувати, що в рамках
переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського
обліку та звітності наказом Міністерства фінансів України затверджено низку
положень (стандартів) бухгалтерського обліку (ПБО), зокрема:
. ПБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
. ПБО 2 «Баланс»;
. ПБО 3 «Звіт про фінансові результати»;
. ПБО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
. ПБО 5 «Звіт про власний капітал».
Порядок складання фінансової звітності, що містить інформацію про
фінансовий стан підприємства і результати його діяльності, викладається в
ПБО 2—5 ( Положення Міністерства фінансів України. Про затвердження
Положень (стандартів) бухгалтерського обліку від 31.03.1999 № 87.
Зареєстровано: Міністерство юстицій України від 21.06.1999 № 391/3684).
Впровадження стандартів бухгалтерського обліку дає можливість не лише
уніфікувати звітність вітчизняних та зарубіжних підприємств, а й полегшує
проведення фінансового аналізу. Оскільки розрахунок певних показників
фінансового стану базується на окремих статтях тієї чи іншої форми
бухгалтерської звітності, стандартизація форм звітності є необхідною
передумовою стандартизації фінансового аналізу. Такий аналіз потрібний для
оцінювання кредитоспроможності чи санаційної спроможності вітчизняних
суб'єктів господарювання зарубіжними інвесторами.
Аналізуючи фінансовий стан підприємства, що перебуває у кризі,
ми скористалися Методикою проведення поглибленого аналізу фінансово-
господарського стану неплатоспроможних підприємств [5] та Методикою
інтегрального оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та
організацій [6], які затверджено Агентством з питань запобігання
банкрутству підприємств, а також Положенням про порядок проведення санації
державних підприємств [12] та більш пізня редакція Порядку проведення
досудової санації державних підприємств [13], а також Методичні
рекомендації щодо вивлення ознак неплатоспроможності підприємства та
ознак дій з приховуванн банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до
банкрутства [7], Положенн про порядок здійснення аналізу фінансового
стану підприємств, що підлягають приватизації [8].
Аудит фінансової сфери передбачає:
. оцінювання динаміки та структури валюти балансу;
. аудит власного капіталу;
. аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості;
. оцінювання ліквідності активів підприємства та його платоспроможності;
. аудит реальних та фінансових інвестицій;
. аналіз дебіторської заборгованості;
. аналіз Cash-Flow;
. оцінювання ділової активності підприємства.
Оцінювання динаміки та структури валюти балансу проходить з
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
