коефіцієнті покриття < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення
коефіцієнта покриття у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство може
своєчасно ліквідувати борги.
Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати
оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, можна
одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Він дорівнює частці від ділення
цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства.
Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0.
Наймобільнішою частиною оборотних активів є гроші. Оборотні активи в
грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до
поточних зобов’язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної
ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними
нормативами — понад 0,2.
Оцінку ліквідності підприємства можливо здійснити за наявністю
незалежних засобів платежу. Якщо можливість використання для погашення
поточних зобов’язань виробничих запасів залежить від здійснення процесу
виготовлення продукції, а дебіторської заборгованості — від повернення її
боржниками, то використання таких активів, к готова продукція, товари та
грошові кошти не залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Ці активи
завжди готові для оплати зобов’язань.
Оцінка надійності визначених коефіцієнтів ліквідності здійснюється в
процесі вивчення питомої вага оборотних активів та їх окремих видів в
складі майна підприємства Оборотні активи в господарській діяльності
використовуються тільки в певному поєднанні з основними засобами. Від
оптимального співвідношення майна оборотного і постійного капіталу значною
мірою залежить ефективність роботи суб'єкта господарювання. Частка
оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів
на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства.
Господарську діяльність забезпечують виробничі основні засоби і виробничі
запаси. Інші оборотні активи (готова продукція, кошти в розрахунках і
грошові кошти) є наслідком підприємницької діяльності.
Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його
можливість продовжувати господарську діяльність. Частка виробничих запасів
в поточних активах визначається к відношення виробничих запасів до
оборотних активів і показує їх питому вагу в майні оборотного капіталу.
Узагальнимо визначені коефіцієнти за даними фінансової звітності
підприємства в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13.
3 Показники ліквідності підприємства
|Показники |Періоди (роки) | |
| |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |
|1 . Загальний коефіцієнт |0,28 |0,13 |0,14 |0,15 |0,14 |0,15 |0,28 |
|покриття (платоспроможності)| | | | | | | |
|2. Коефіцієнт швидкої |0,22 |0,06 |0,08 |0,10 |0,08 |0,11 |0,22 |
|ліквідності | | | | | | | |
|3. Коефіцієнт незалежної |0,005|0,002|0,001 |0,002|0,001|0,007|0,005|
|(забезпеченої) ліквідності | | | | | | | |
|4. Коефіцієнт абсолютної |0,000|0,000|0,0004|0,006|0,009|0,068|0,000|
|ліквідності |0 |0 | |5 |7 |2 |0 |
|5. Частка оборотних активів |0,04 |0,03 |0,04 |0,04 |0,07 |0,08 |0,04 |
|в загальній сумі активів | | | | | | | |
|6. Частка виробничих запасів|0,19 |0,48 |0,39 |0,28 |0,42 |0,25 |0,19 |
|в оборотних активах | | | | | | | |
Проаналізувавши данні таблиці 2.13 та зрівнявши їх з
нормативними значеннями коефіцієнті (таблиця 2.7) можна зробити висновок,
що жоден з коефіцієнтів не відповідає нормам. Більш того всі значення
коефіцієнті в менше нормативних значень у рази, десятки раз, а іноді і
сотні раз! Тому аналіз коефіцієнтів більш ефективно проводити в динаміці.
Оскільки в 1996 році значення коефіцієнтів були далекі від
нормативних, а динаміку більшості з коефіцієнтів не була націлена на
зростання значень, тому взагалі динаміку коефіцієнтів можна вважати к
негативну.
У процесі санаційного аудиту, за даними аналітичного обліку на
останню звітну дату проводиться розшифровка дебіторської заборгованості та
її класифікація з фіксацією дат виникнення і сум у розрізі окремих
контрагентів (додаток Ц). Методологічні засади формування в бухгалтерському
обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у
фінансовій звітності дано в ПБО 10 «Дебіторська заборгованість».
Виділяють поточну дебіторську заборгованість (яка виникає в ході
нормального операційного циклу або буде погашеною протягом дванадцяти
місяців від дати складання балансу) та довгострокову дебіторську
заборгованість (яка не виникає в ході нормального операційного циклу та
буде погашеною пізніше ніж через дванадцять місяців від дати складання
балансу).
Поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку
балансу за чистою реалізаційною вартістю, яка визначаться к різниця між
поточною заборгованістю та резервом сумнівних боргів. Резерв сумнівних
платежів розраховується двома способами:
1. виходячи з платоспроможності окремих дебіторів (якщо існує значний ризик
невиконання платежів);
2. на підставі класифікації дебіторської заборгованості.
У ході аналізу аудитор повинен оцінити реальні можливості
рефінансування дебіторської заборгованості, а також тенденції її розвитку.
Зростання дебіторської заборгованості свідчить про надання підприємством
товарних позик споживачам своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство
фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Водночас кредитор може
брати позики для забезпечення своєї діяльності, що призводить до збільшення
власної кредиторської заборгованості.
3. Аналіз причин кризи та сильних і слабких сторін ДВАТ “Шахта
ім.Калініна”
На цьому етапі аудиту визначається повнота врахування в санаційній
концепції всіх причин та факторів, які призвели до кризової ситуації.
Перевіряться, чи правильно були використані методи ідентифікації причин
кризи. Встановлюється, чи діють причини кризи й досі чи вони вже подолані
(або зникли самі по собі). Визначаються вид та фаза фінансової кризи;
систематизуються причини кризи; виявляються фактори, які позитивно чи
негативно вплинули на кінцеві показники діяльності підприємства;
систематизуються сильні та слабкі сторони в діяльності підприємства.
Щоб зсувати фактичний стан підприємства та перспективи його розвитку,
у практиці санаційного аудиту застосовують так званий СОФТ-аналіз (SOFT-
analysis) – аналіз сильних (Strength) і слабких (Failure) сторін, а також
навних шансів (Opportunity) і ризиків (Threat). В економічній літературі
СОФТ-аналіз називають ще СВОТ-аналізом (SWOT- analysis).
Цей вид аналізу може стосуватися всього підприємства, його структурних
підрозділів, а також окремих видів продукції. На основі результатів аналізу
ендогенного середовища розробляються рекомендації, що мають на меті:
7) усунення наявних слабких місць,
8) ефективного використання існуючого потенціалу (сильних сторін).
У результаті СОФТ-аналізу екзогенного середовища виявляється
позитивний та негативний вплив на підприємство ззовні, а на цій підставі
виробляються пропозиції, які мають на меті:
1. нейтралізувати можливі ризики;
2. використати додаткові шанси.
Проаналізувавши показники діяльності підприємства ДВАТ “Шахта ім.
Калініна” ми можемо виділити наступні сильні сторони:
. кваліфікований інженерно-технічний персонал;
. наявність власних виробничих споруд;
. прихід молодих та енергійних співробітників фінансових служб;
. наявність реальної програми санації;
. законодавча підтримка збоку держави;
. фінансова допомога збоку кредиторів;
. наявність виробничого потенціалу.
Але нажаль поряд з сильними аспектами своєї кількості це підприємство
має і слабкі
ознаки, які дуже сильно позначилися, а деякі і далі позначуються на його
результатах діяльності. До основних слабких напрямків ми можемо віднести:
. інертність та зловживання керівництва підприємства;
. крадіжки на виробництві;
. висока енергомісткість продукції;
. велика дебіторська та кредиторська заборгованість;
. збільшення глибин видобутку вугілля.
К додатковим шансам, які підприємство може використати на свою
користь з метою покращення свого становища, можна віднести наступні:
. держава вживає протекціоністських заходів, спрямованих на захист
вітчизняного товаровиробника;
. низька ймовірність появи конкурентів;
. збільшення обсягів фінансування з боку держави.
Однак, к для любої системи, так і для економічної у тому числі, є
негативні причини , які можуть нівелювати діяльність додаткових шансів. К
таким ризикам на цьому підприємстві відносять:
. криміногенний ризик;
. інфляційний ризик (знецінення реальної вартості капіталу);
. ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів;
. ризик зміни податкового законодавства та накладення фінансових
санкцій;
. ризик аварій на виробництві.
Під час санаційного аудиту сильні та слабкі сторони дільності
підприємства слід оцінювати з урахуванням основних тенденцій змін у
зовнішньому щодо підприємства середовищі. Так, наявна виробнича програма на
актуальну дату може бути сильною стороною підприємства, проте згодом під
дією зовнішніх факторів вона може стати недосконалої і перетворитися на
його слабину.
Оскільки сильні та слабкі сторони є відносними показниками, відповідні
висновки мають ґрунтуватися на порівнянні з аналогічними характеристиками
підприємств-конкурентів. Під час аналізу сильних та слабких сторін
визначаються критичні сфери, які під дією специфічних зовнішніх та
конкурентних факторів впливають на економічні результати підприємства, а
далі встановлюються ключові параметри, від яких залежить ефективність
господарської діяльності. На практиці досить часто в ході СОФТ-аналізу
використовуються такі методи контролінгу, к анкетуванню та АВС-аналіз.
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМКИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПО ВИХОДУ З КРИЗИ
Збільшення вхідних грошових потоків
Щоб виконувати термінові платіжні зобов'язання, кожному підприємству
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
