формується під впливом двох груп факторів:
1) ризику фінансового ринку в цілому;
2) ризику конкретного емітента.
Перший — диверсифікований — ризик ураховується усередненими
показниками дохідності ринку на підставі прямо пропорційної залежності між
дохідністю і ризиком: Другий — недивер-сифікований, притаманний емітенту —
ризик вимірюється відхиленням дохідності конкретної акції порівняно з
дохідністю ринку. Найпоширенішим методом, який ураховує ці два ризики, є
метод МОКА — модель оцінювання капітальних активів. Позначимо Rs. дисконтну
ставку для розрахунку ціни конкретної простої акції.
Тоді
[pic]
де Rf — безпечна ставка дохідності (звичайно це дохідність за
державними короткотерміновими зобов'язаннями); Кm — дохідність ринку
(установлюється за допомогою фондових індексів); ? — коефіцієнт, який
характеризує реакцію (чутливість) акцій на зміну ринкової ситуації;
|? |= |Дохідність акцій |
| | |Дохідність ринку |
Зауважимо проте, що Rs не є тією величиною, яку можна підставити у
формули для обчислення реальної ціни акції. Адже вона не являє собою
показник вартості капіталу, який, як уже зазначалося, і є тим рівнем
дохідності, на який погоджується інвестор, купуючи цінні папери, оскільки
стосується лише частини капіталу.
Пригадаємо, що капітал фірми включає:
|Позичений |позичені кошти (у тому числі під капітал |
| |облігації з фіксованим процентом); |
| |привілейовані акції; |
|Власний |3) залучені кошти (акціонерний капітал тал); |
| |4) нерозподілений прибуток за звітний період. |
Зрозуміло, що необхідний рівень дохідності для кожної частини капіталу
буде різний, а тому і вартість капіталу являтиме собою осереднений
показник.
Розглянемо розрахунок і зміну вартості капіталу докладніше на умовному
прикладі.
Для позиченого капіталу необхідний рівень дохідності відомий
позичальнику наперед і записаний на самому цінному папері. Для нашого
прикладу це 6% за облігаціями і 10,3% за привілейованими акціями. Для
простих акцій фірми це ставка R, яка в нашому прикладі, за розрахунками
методом МОКА, дорівнює 13,4%. Той самий рівень дохідності керівництво фірми
має гарантувати і щодо нерозподіленої частини прибутку. Адже інакше
акціонери вимагатимуть отримати його весь за дивідендами на акції, щоб уже
самим шукати шляхи використання цих грошей з не меншою віддачею, ніж за
акціями фірми.
372
Капітал фірми розподілений так:
• позичені кошти — 754 млн грн., або 45%;
• привілейовані акції — 40 млн грн., або 2%;
• власний капітал — 896 млн грн., або 53%. Виходячи з цього обчислюємо
таку середньозважену вартість капіталу:
[pic]
Це і є той рівень дисконтної ставки, який бажано використовувати при
розрахунках реальної ціни акцій.
Прийняти рішення про продаж акцій не менш складно, ніж розв'язати
проблему їх купівлі. Зміни — спільний знаменник усіх подій життя. Вони
можуть впливати і впливають на цінність інвестицій. Це — безперечний факт,
а отже, те, що варто було купити минулого року, можна ще краще продати в
цьому році. Звідси випливає важлива рекомендація кожному інвесторові:
потрібно не менш як один раз на рік об'єктивно проаналізувати свої вклади і
відповісти на запитання: «Якби в мене були гроші, чи купив би я цю акцію за
сьогоднішніми цінами?» І в разі заперечної відповіді слід подумати про її
продаж, навіть якщо це завдасть збитків (особливо в такому разі).
5. Статистика кредитної діяльності
Розширення господарської самостійності підприємств кардинально змінює
характер управлінських рішень, спрямовуючи їх до вищої ефективності і
результативності. Головною метою функціонування підприємств стає досягнення
таких фінансових результатів, які сприяють вирішенню стратегічних завдань і
забезпеченню фінансової стійкості.
Результативність діяльності підприємств залежить від багатьох
факторів, і насамперед — від ефективного використання фінансових ресурсів,
у тому числі кредитів для здійснення поточної діяльності.
У загальному вигляді кредитні ресурси є матеріальними носіями
економічних відносин, які виникають між суб'єктами кредитних угод з приводу
перерозподілу вартості на засадах повернення, терміновості та платності.
Зміст цього положення диференціюється залежно від сфери застосування.
Головні джерела кредитних ресурсів, що формують місткість кредитного ринку,
такі: установи банківської системи, господарюючі суб'єкти, посередники
фондового ринку, кредитно-фінансові установи небанківського типу.
Кредитні ресурси економіки держави (позиковий фонд країни) — це
грошові кошти, які акумулюються Національним банком і використовуються ним
для надання позик державі та комерційним банкам з метою забезпечення
пропорційного розвитку й підвищення ефективності суспільного виробництва,
їх обсяг залежить від обсягу грошових нагромаджень, системи розподілу та
перерозподілу грошових доходів, цінової політики, економічної кон'юнктури
тощо. Важливою передумовою ефективного управління кредитною діяльністю є
статистична характеристика обсягу і структури кредитних ресурсів основних
господарюючих суб'єктів — комерційних банків і підприємств.
Кредитні операції банків — це вид активних операцій комерційних
банків, пов'язаних із наданням клієнтам позик. В основу кредитних операцій
покладено економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником
з приводу одержання останнім позики на умовах повернення в певний строк зі
сплатою процентів.
Банківський кредит надається банками в грошовій формі підприємствам,
установам, населенню, державі.
Згідно з принципами кредитування формулюються відповідні завдання
банківської статистики.
|Принцип |Завдання статистики |
|1. Строковості — позика має |1. Контроль строків повернення позик, |
|бути повернена позичальником |визначення розмірів простроченої |
|банку в заздалегідь обумовлений|заборгованості, порівняння її з коштами|
|строк. |на рахунках клієнтів. |
| |2. Аналіз оборотності позик. |
|2. Забезпеченості позик — |Оцінка кредитоспроможності клієнтів |
|потрібний захист інтересів | |
|банку і недопущення збитків від| |
|неповернення боргу через | |
|неплатоспроможність | |
|позичальника. | |
|3. Платності — за користування |1. Аналіз складу і динаміки процентних |
|позикою встановлюється |ставок. |
|процентна плата. Рівень |2. Аналіз формування прибутку за |
|процентних ставок, що |рахунок процентних ставок і обсягів |
|встановлюється комерційним |позик. |
|банком, залежить від терміну |3. Аналіз ролі кредитної діяльності у |
|користування позикою і від |формуванні прибутку і прибутковості |
|ступеня ризику, що виникає у |банківської діяльності |
|зв'язку з кредитною операцією. | |
У процесі аналізу кредитної діяльності вдаються до групувань за такими
ознаками:
Позичальники.
Строки надання кредитів.
Наявність та характер забезпечення позики.
Ступень ризику кредитів.
Об'єкти кредитування.
Інформаційно-аналітичне забезпечення управління кредитної діяльності
банків включає такі показники.
1. Кредитовий оборот загальний КОзаг, у тому числі за рахунком
прострочених позик КОпр.
2. Залишок позик загальний Ззаг, У тому числі за рахунком прострочених
позик Зпр; на початок періоду Зп, на кінець періоду (Зк).
3. Видача позик В.
Балансовий зв'язок між цими показниками: Зп + В = КО + Зк.
На підставі цих абсолютних показників обчислюють відносні показники.
1. Середній залишок позик за певний період часу [pic].
2. Частка несвоєчасно повернутих позик у загальному обсязі погашених
позик:
[pic]
3. Частка простроченої заборгованості в загальному обсязі
заборгованості:
[pic][pic]
Рівень оборотності позики вимірюється двома показниками: кількістю
оборотів, які здійснила позика за певний період, та середньою тривалістю
користування позикою. Кількість оборотів позики V, або швидкість обороту,
визначається за формулою:
[pic]
Тривалість користування короткостроковою позикою, або час обороту t,
визначається за формулою:
[pic]
Для аналізу оборотності кредитів використовують різні статистичні
методи і прийоми. Характеристики швидкості оборотності кредиту за окремими
банківськими закладами або господарськими організаціями можна дістати за
допомогою показників динамічного ряду: темпів зростання та приросту,
абсолютного приросту і т. ін.
Швидкість обороту позики за групами клієнтів досліджують індексним
методом, зокрема з допомогою індексів середніх величин — змінного,
фіксованого складу та структурних зрушень.
Факторами, які формують динаміку кредитового обороту, є швидкість
обороту кредитів та середні залишки позик. Абсолютна величина зміни
кредитового обороту за рахунок динаміки швидкості обороту кредитів
визначається за формулою:
[pic]
а за рахунок динаміки середніх позик — за формулою
[pic]
Водночас фактором, який впливає на швидкість обороту кредитної маси, є
динаміка кредитового обороту та середніх залишків позик.
[pic]
[pic]
За надані послуги у вигляді позики клієнти вносять плату у вигляді
процентної ставки. Це ціна позикового капіталу, яка формується на
фінансовому ринку. Цінова політика банку зумовлюється такими факторами: тип
послуги, ставка за кредитами, установлена банком, нормативні вимоги
(ставки) НБУ, ціни, що встановлюються конкурентами, фінансові потреби
банку, вартість його продуктів та послуг, рівень і характер попиту
споживачів.
Кількісним вираженням банківського процента є ставка, що являє собою
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
