Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до
потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини по
територіальних одиницях, а на низовому рівні — між платниками. Окладні
податки передбачають встановлення спочатку ставок, а відтак і розміру
податку для кожного платника окремо. Податкова система — це сукупність
установлених у країні податків та механізму їх справляння.
Сучасна податкова система України
Податкова система України встановлена Законом «Про систему оподаткування»,
який був прийнятий вперше в 1991 р. У 1994 р. цей Закон був прийнятий у
новій редакції з урахуванням змін та доповнень, які мали місце в 1992—1993
pp. Нині діє редакція з доповненнями до закону, прийнята в 1997 р. До нього
включено як податки, так і інші обов'язкові платежі, що справляються в
Україні, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні
податки та обов'язкові платежі включають чотири групи: прямі й непрямі
податки, платежі за ресурси та інші обов'язкові платежі, внески у цільові
фонди.
До складу цих груп входять: а) прямі податки: податок на прибуток
підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на
нерухоме майно (нерухомість); '— плата (податок) за землю; податок на
промисел; б) непрямі податки: податок на додану вартість; — акцизний збір;
мито; в) платежі за ресурси та інші обов'язкові платежі: збір за спеціальне
використання природних ресурсів; збір за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок бюджету; відрахування та збори на будівництво, ремонт і
утримання автомобільних доріг; державне мито; плата за торговий патент за
деякі види підприємницької діяльності; г) внески до цільових фондів: збір
до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення; збір на обов'язкове соціальне
страхування; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір на
страхування на випадок безробіття; збір до Державного інноваційного фонду;
збір за забруднення навколишнього природного середовища. До місцевих
податків та зборів належать: податок з реклами; комунальний податок;
готельний збір; збір за припаркування автотранспорту; ринковий збір; збір
за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на
іподромі; збір за виграш у бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть
участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право використання
місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за
право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу й лотерей; збір
за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за
кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі; збір з
власників собак. У складі податкової системи України нині переважають прямі
податки: в 1997 р. 47% проти 44% непрямих. Основними видами податків
виступають податки на додану вартість — 35 %, на прибуток підприємств — 26
% і на доходи фізичних осіб — 15 %.
Фінанси підприємств – це основа фінансової системи України
Фінанси підприємств призначені для забезпечення їхньої виробничої
діяльності. Основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів
та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення
виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами
відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні відразу ж впливають
на виробництво. Недостатність ресурсів веде до падіння виробництва, а їх
відсутність до його припинення. Наявність достатніх доходів створює
передумови для нормального ходу відтворювального процесу, але ще не
гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу і
ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів
підприємств. Фінансові ресурси — це сума коштів, спрямованих в основні та
оборотні засоби підприємства.
Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування
фінансових ресурсів. У процесі використання основних фондів формується
такий вид фінансових ресурсів, як амортизаційні відрахування.
Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових
фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони відображають перенесену на
готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації.
Амортизаційні відрахування, як фінансові ресурси підприємства, окремо не
формуються, а знаходяться на поточному рахунку, куди вони надходять у
складі виручки від реалізації. Амортизаційні відрахування спрямовуються на
фінансування капітальних вкладень Оборотні кошти являють собою ту частину
фінансових ресурсів, яка постійно перебуває в обігу. По-перше, вони
спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів,
напівфабрикатів та інших елементів виробничих запасів. По-друге, частина
цих коштів перебуває у незавершеному виробництві та в готовій
нереалізованій продукції. По-третє, до них належать залишки грошових коштів
підприємства. Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам у таких
формах: бюджетні інвестиції; бюджетні кредити; державні дотації; державні
субсидії. Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розвиток
виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Бюджетні кредити
виступають формою фінансової допомоги підприємствам у разі тяжкого
фінансового стану. Державні дотації — це виділення коштів з бюджету на
покриття збитків підприємств, як правило, у тому випадку, коли збитковість
є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової. Державні субсидії
— це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на
вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм.
Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні
бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі державних інвестицій і
субсидій, кредитів. Надходження з централізованих фондів характеризують
внутрішньо корпоративний перерозподіл фінансових ресурсів. Ці фонди
створюються за рахунок прибутку структурних одиниць корпоративного
об'єднання. Кредити характеризують фінансові ресурси, які тимчасово
знаходяться у розпорядженні підприємств. Кредит існує у двох основних
формах. Комерційний — це придбання товарів чи отримання послуг з
відстрочкою оплати. Банківський кредит полягає в отриманні позичок від
банків чи інших кредитних установ. Прибуток є формою фінансових
ресурсів.
Призначення та роль державних фінансів.
Головне призначення державних фінансів — сприяти через різноманітні
фінансові інституції успішному економічному і соціальному розвитку держави,
забезпеченню прав і свобод людини. Досягають цього через методи і форми
мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави та використання їх
на цілі розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню,
утримання армії, органів усіх ланок влади. Необхідність державних фінансів
зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним
призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які
не можуть бути вирішені через ринковий механізм, тобто через попит і
пропозицію, а також особисто кожним громадянином у зв'язку з відповідними
об'єктивними причинами. До них слід віднести структурну перебудову
економіки, боротьбу з монополізмом, захист навколишнього середовища, захист
тих громадян, які з'являються на ринку в ролі споживачів — інваліди, діти,
престарілі, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальну
освіту, підготовку кадрів, соціальне забезпечення і страхування, охорону
здоров'я тощо. За умов ринку основними формами мобілізації фінансових
ресурсів у розпорядження держави є податки, збори і відрахування.
Визначення об'єкта оподаткування або обчислення платежів, передбачених
пільг, ставок податків і платежів, строків сплати їх, відповідальності за
несвоєчасну сплату становлять механізм впливу на економічні та соціальні
процеси, який окреслює роль фінансів на мікро-рівні.
При використанні ресурсів держава визначає метод фінансування витрат —
пряме бюджетне фінансування, бюджетне кредитування або самофінансування.
Ринкова економіка передбачає залучення коштів через випуск акцій,
облігацій, різних кредитних зобов'язань. Це форма реалізації ролі фінансів
у господарському механізмі держави.
Бюджет у регулюванні економічних і соціальних процесів у державі.
Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних
відносин, структура яких така:
між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів,
накопичень і фінансування з бюджету; між державою і населенням у процесі
розподілу і перерозподілу валового національного продукту; між ланками
бюджетної системи при бюджетному регулюванні. Економічний зміст бюджету і
його ланок розкривається в розподільчих відносинах, які за своєю сутністю
дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового
внутрішнього продукту на всіх стадіях — від створення до споживання —
здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як
відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це
впливає в кінцевому підсумку на формування фондів споживання і
нагромадження, визначається роль бюджету в управлінні економікою. У зв'язку
з цим важливе значення має постійне удосконалення системи мобілізації
доходів бюджету, краще використання матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів. Діюча в Україні система взаємовідносин господарських суб'єктів з
бюджетом включає податок на доходи, плату за землю, податок з власників
транспортних засобів, вивізне мито, митний доход, плату за воду, податок на
майно, відрахування на геологорозвідувальні роботи.
Другим важливим напрямом впливу бюджету на економічні та соціальні процеси
в державі є видатки. Найзначніші суми бюджетних ресурсів призначені для
формування фонду споживання. Збільшується частка коштів на капітальні
вкладення та інші витрати на розширення виробництва. Важливою проблемою
посилення ролі бюджету в розподільчих процесах є досягнення оптимальних
співвідношень між різними ланками бюджетної системи. З загальнодержавного
бюджету фінансується понад 61, 1 % усіх витрат. Спостерігається тенденція
збільшення частки місцевих бюджетів у фінансуванні бюджетних витрат, що
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
