| 0x08 graphic | || | ||| | | || | | | |
|-----------------||-----------------||---+-----------||-------------| | | |
| 0x08 graphic || | || | ||| | | | |
| 0x08 graphic || | || | ||| Оцінка | | | |
| 0x08 graphic || |Реалізація || | Вибір |||стратегічних | | | |
|Оцінка і контроль||-----| стратегії ||---|стратегії ||| альтернатив |-| |-----|
| виконання || | || | | ||| | | | | |
| стратегії || | || | | ||| | | | | |
|-----------------|| |-----------||-| |-----------||-------------| | |--| |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
| || | || | | || | | | | |
+------------------------------------------------------------------------------+
Рис. 1.1. Процес стратегічного управління
Визначення місії і цілей. Визначення місії і цілей складається з трьох
підпроцесів, кожний із яких потребує великої і відповідальної роботи.
Перший підпроцес - визначення місії фірми, що у концентрованій формі
виражає сенс існування фірми, її призначення. Далі йде підпроцес
визначення довгострокових цілей. І завершується ця частина стратегічного
управління підпроцесом короткострокових цілей. Визначення місії і цілей
фірми призводить до того, що стає ясним, навіщо функціонує фірма і до чого
вона прагне.
Місія — це сформульована вищим керівництвом і оприлюднена загальна
стратегічна ціль організації, зміст її існування з точки зору інтересів
суспільства.
Місія підприємства повинна бути виражена в порівняно простих визначеннях і
в зручній для сприйняття формі. В її основі повинні лежати задачі
задоволення інтересів і запитів споживачів через ринок, наявність чіткої
відповіді на запитання чому споживачі будуть віддавати перевагу товарам та
послугам даної, а не іншої фірми.
Цілі — це конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого прагне
досягти організація (яка складається з групи людей, які працюють разом).
Цілі розробляються керівництвом в процесі планування і оголошуються
працівникам - виконавцям. Це координує роботу всієї організації та
осмислює роботу кожного її працівника.
Аналіз середовища. Аналіз середовища звичайно вважається вихідним процесом
стратегічного управління, тому що забезпечує базу для визначення як місії
і цілей фірми, так і для виробітки стратегій поведінки, що дозволяють
фірмі виконати місію і досягти своїх цілей.
Аналіз середовища передбачає вивчення двох її частин:
1) зовнішнє середовище; 2) внутрішнє середовище.
Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія усіх
без винятку організацій можлива лише в тому випадку, якщо середовище
допускає її здійснення. Зовнішнє середовище є джерелом, яке постачає
організацію ресурсами необхідними для підтримання її внутрішнього
потенціалу на відповідному рівні. Організація знаходиться в стані
постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі
можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні і на
них претендує багато інших організацій, які знаходяться в тому ж самому
середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе
отримати необхідні ресурси із зовнішнього середовища. Це може послабити її
потенціал і призвести до багатьох негативних для організації наслідків.
Завдання стратегічного управління полягає в забезпеченні такої взаємодії
організації з середовищем, яка б дозволили їй підтримувати її потенціал на
рівні, який є необхідним для досягнення її цілей, і тим самим давала б їй
можливість виживання в довгостроковій перспективі.
Зовнішнє середовище в стратегічному управлінні розглядають як сукупність
двох відносно самостійних підсистем: макросередовища та безпосереднього
середовища.
Макросередовище — це сукупність факторів, які формують довгострокову
прибутковість організації підприємства і на які організація підприємства
не може впливати взагалі або має незначний вплив.
Аналіз макросередовища включає вивчення впливу таких компонентів
середовища, як стан економіки; правове регулювання; політичні процеси;
соціальна складова суспільства; технологічний розвиток суспільства.
Вивчення економічної компоненти макросередовища дозволяє зрозуміти, як
формуються та розподіляються ресурси. Вона передбачає вивчення таких
характеристик, як величина ВНП, темп інфляції, рівень безробіття,
відсоткова ставка, продуктивність праці, норми податку, платіжний баланс
тощо. При вивченні економічної компоненти важливо звертати увагу на такі
фактори, як загальний рівень економічного розвитку, структура населення,
рівень освіти робочої сили та величина заробітної плати, тип і рівень
розвитку конкурентних відносин.
Аналіз правового регулювання, передбачає вивчення законів та інших
нормативних актів, дає організації можливість визначити для себе допустимі
межі дій у взаємовідносинах з іншими суб\'єктами права та прийнятні методи
відстоювання своїх інтересів. Вивчення правового регулювання не повинно
зводитися лише до вивчення змісту правових актів. Важливо звернути увагу
на такі аспекти правового середовища як дієвість правової системи,
процесуальна сторона практичної реалізації законодавства.
Політична складова макрооточення повинна вивчатися в першу чергу для того,
щоб мати чітке уявлення про наміри органів державної влади у визначенні
розвитку суспільства і про засоби з допомогою яких держава збирається
впроваджувати в життя свою політику. Вивчення політичної компоненти
повинно сконцентровуватись на виявленні того, які програми намагаються
провести в життя різні партійні структури, яке відношення у влади існує по
відношенню до різних галузей економіки та регіонів країни, які зміни в
законодавстві і правовому регулюванні можливі внаслідок прийняття нових
законів та норм, регулюючих економічні процеси.
Аналіз технологічної компоненти дозволяє своєчасно побачити ті можливості,
які розвиток науки і техніки відкриває для виробництва нової продукції,
для вдосконалення вже існуючої продукції і для модернізації технології
виготовлення та збуту продукції.
Якщо проаналізувати вплив економічної компоненти, то можна сказати, що в
даний час цей вплив є негативним, тому що економіка України нестабільна і
слабка порівняно з країнами Заходу. Поспішна лібералізація економіки,
використання макроекономічних методів її регулювання при відсутності
ринкової інституційної основи і конкурентного середовища зламали систему
управління соціально-економічними процесами, призвели до гранично
припустимого спаду виробництва, господарської і фінансової розрухи.
Дестабілізуюча роль наведених суб\'єктивних прорахунків посилюється під
впливом деструктивних зовнішньоекономічних факторів, пов\'язаних з
дезінтеграцією виробничо-технологічних, торговельних і фінансових зв\'язків
між країнами колишнього СРСР.
Аналізуючи правове регулювання, можна зробити висновки, що сьогодні
законодавча база економічних відносин не сприяє повнокровному розвитку
продуктивних сил. Так і не розроблено дієвого правового інструментарію
регулювання інвестиційної діяльності, що гальмує надходження в країну
іноземного приватного капіталу, а це в умовах бідності внутрішніх джерел
фінансування капітальних вкладень виступає як своєрідна панацея від
остаточного розвалу національної економіки. При реформуванні системи
оподаткування недостатньо враховуються особливості малого бізнесу як форми
підприємництва.
При аналізі політичної складової ми бачимо, що перехід від
командно-адміністративної системи управління до ринкової супроводжується
великою кількістю економічних, політичних, правових колізій, які вселяють
у свідомість громадян України невпевненість у завтрашньому дні, масову
байдужість до національних проблем стратегічного характеру, недовіри до
політичних інститутів, пасивність в громадських заходах, апатію до
соціокультурних заходів.
Якщо проаналізувати соціальну компоненту, то можна сказати, що в сучасних
умовах політичної та економічної нестабільності рівень якості життя
населення є низьким, відношення до праці не є оптимістичним, оскільки люди
не впевнені у майбутньому.
Аналізуючи технологічні фактори, можна зробити висновок, що особлива увага
повинна приділятись оцінці можливостей використання у виробництві і
управлінні найновішої електронно-обчислювальної і мікроелектронної
техніки, засобів зв\'язку, а також нетрадиційних матеріалів і видів
енергії. Але в умовах економічної та політичної нестабільності багато
підприємств не можуть дозволити собі модернізацію обладнання внаслідок
відсутності необхідних коштів.
Безпосереднє середовище — це сукупність факторів, які формують
довгострокову прибутковість організації і на які вона може впливати через
встановлення ефективних комунікацій.
Безпосереднє середовище аналізується по таких складових:
* постачальники;
* споживачі;
* конкуренти.
Аналіз кожного з даних суб\'єктів конкуренції ведеться з огляду на
конкурентну силу і конкурентні можливості.
Аналіз постачальників спрямований на виявлення тих аспектів в діяльності
суб\'єктів, які постачають організацію різноманітною сировиною,
напівфабрикатами, енергетичними і інформаційними ресурсами, фінансовими
тощо, від яких залежить ефективність роботи організації, собівартість та
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20
