Правові проблеми організації та діяльності банківської системи України

[562] [597] Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р. //Відомості Верховної Ради УРСР,  1991 р.,  № 25, ст. 281.  (із наступними змінами та доповненнями).

[563] [629] Проект Закону України „Про Національний банк України”. Реєстраційний № 0940. Прийнятий в третьому читанні Верховною Радою України.

[564] Розподіл повноважень був здійснений у такий спосіб:

– щодо ринку банківських послуг – Національним банком України;

– щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

– щодо інших ринків фінансових послуг – спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

[565] Інструкцію передбачалося покладення на НБУ повноважень у таких  сферах: 1) контроль за дотриманням обов’язкових нормативів і оціночних показників регулювання діяльності комерційних банків; 2) раннє регулювання; 3) упереджу вальні заходи; 4) застосування штрафних санкцій за порушення обов’язкових нормативів та заходи впливу за порушення оціночних показників; 5) економічний аналіз діяльності комерційних банків (аналіз капіталу банку, якості активів, надходжень, ліквідності, менеджменту). [втратила чінність; 700].

[566] Система  ”CAMEL test” розроблена Федеральною Резервною системою США і включає: C – Достатність капіталу (Capital adequacy);  A – Якість активів (Asset quality); M – Компетентність керівництва (Management);   E –  Доходність (Earnings); L – Ліквідність (Liquidity).

[567] [532] Ющенко В.А. Економічні тенденції та перспективи розвитку фінансового сектора в економіці України //Фінанси України. – 1997. – № 5. – С. 64–72.

[568] [718] Див. П. 1.3. Положення про службу банківського нагляду Національного банку України, затвердженого наказом Голови Правління НБУ від 12.07.1994 р. № 110.

[569] До департаментів та управлінь банківського нагляду НБУ були віднесені:

1. Департамент реєстрації та ліцензування банків - здійснює реєстрацію та ліцензування діяльності комерційних банків;

2. Департамент безвиїздного нагляду - відповідає за проведення економічного аналізу та розробки нормативів регулювання діяльності банків;

3. Департамент інспектування банків - безпосереднє інспектування діяльності банків;

4. Департамент з питань роботи з проблемними банками - займається вирішенням проблем, пов’язаних із функціонуванням проблемних банків, які у встановленому порядку отримали сукупний рейтинг „граничний” (4) та „незадовільний” (5);

5. Управління координації з питань банківського нагляду - координує інформацію щодо банківського нагляду.

– [714] Положення „Про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків”, затверджене Постановою Правління НБУ від 17.11.97 р. № 380.

[570] [715] Положення про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Затверджене Постановою Правління НБУ N 470 від 09.11.1998 р. (зареєстровано в Мінюсті України –  реєстр. N 596 від 17.12.1998 р.) – із змiнами, внесеними Постановою Правлiння НБУ N 231 вiд 13.05.1999 р.,  реєстр.  N 648 вiд 13.05.1999 р.) //"Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності": Додаток до журналу "Вісник Національного банку України". – 1999. – № 1. – Ст.3.

[571] Завданнями Комісії є:

– забезпечення стабільності та надійності банківської системи, а також захисту кредиторів і вкладників банків;

– визначення пріоритетних питань діяльності банківського сектора економіки та напрямів їх вирішення;

– проведення політики пруденційного банківського нагляду з метою забезпечення підтримки довіри суспільства до банків;

– розроблення стратегії і тактики банківського нагляду, вибір дійових інструментів для здійснення інтегрованого нагляду за банками;

– вдосконалення процесів, що запроваджуються з метою забезпечення монолітності, послідовності та консолідованості нагляду;

– сприяння наданню необхідних повноважень відповідним рівням системи банківського нагляду для забезпечення її чіткої роботи, в тому числі щодо удосконалення потоків інформації, координації зусиль у системі банківського нагляду, делегування повноважень, подальшого розвитку процедур щодо своєчасного й ефективного прийняття рішень та реагування тощо;

– сприяння законодавчому забезпеченню діяльності банківського нагляду, ініціювання нових і удосконалення чинних законів та нормативних актів, опрацювання пропозицій, що надходять із зовнішніх джерел, періодичний перегляд загальної інфраструктури банківського законодавства;

– розроблення методологій, які забезпечують необхідною інформацією про стан банківської системи, тенденції фінансового розвитку, розроблення системних питань та запланованого реагування;

– розроблення заходів щодо запобігання злочинності та правопорушенням у банківській системі;

– накопичення міжнародного досвіду та організація співробітництва з питань банківського нагляду з міжнародними організаціями і налагодження контактів з національними наглядовими інстанціями;

– проведення підготовки кваліфікованих висновків про проекти Законів України та нормативні акти Національного банку України;

– проведення комплексної оцінки фінансово-економічного стану банківської системи в цілому, визначення тенденцій її розвитку та надання пропозицій Правлінню НБУ щодо адекватного реагування.

[572] Див., зокрема: [347] Пасічник В.В. Банківський нагляд: правові засади та проблеми здійснення /В посібнику: Банківське право України /Під. заг. ред. А.О. Селіванова. – С. 245.

[573] Основними функціями департаменту пруденційного нагляду були:

– розробка політики і стратегії та системи організації банківського нагляду; – розробка методології, інструкцій, положень та інших нормативних документів НБУ з банківського нагляду; – участь у підготовці законодавчих і розробці нормативних актів НБУ; – розробка статистичної звітності щодо банківського нагляду; – збір і аналіз інформації від комерційних банків, регіональних управлінь НБУ і аналіз діяльності банківсь кої системи в цілому; – контроль за виконанням банками економічних нормативів; – збір і зведення інформації про діяльність банків і їх фінансовий стан за матеріалами безвиїзного контролю та інспектування банків на рівні регіональних управлінь НБУ і підрозділів Центрального банку, а також аудиторських фірм; – визначення рейтингових оцінок за системою САМЕL; – контроль за виконанням банком виправних заходів тощо.

[574] Функціями відділу є:

– розгляд пакетів документів щодо реєстрації комерційних банків і погодження відкриття філій;

– контроль за своєчасністю подання комерційними банками змін і доповнень до установчих документів;

– розгляд пакетів документів щодо ліцензування новоствореного банку та розширення ліцензії діючого;

– розгляд питань про відкликання ліцензії та дозволів на проведення банківських операцій у зв’язку з порушенням законодавчо-нормативних актів;

– розгляд пакета документів щодо ліквідації філій і участь у роботі ліквідаційної комісії;

– отримання від банків звітності, її аналіз й узагальнення, і на основі цього розробка пропозицій щодо усунення недоліків у їх діяльності;

– здійснення контролю за дотриманням банками економічних нормативів, установлених НБУ;

– застосування санкцій до банків, які систематично порушують чинне законодавство, економічні нормативи, не виконують розпоряджень НБУ щодо поліпшення їх фінансового стану;

– проведення комплексних і цільових (тематичних) перевірок банківських установ області, реалізація результатів перевірок і контроль за усуненням виявлених недоліків;

– визначення загальної рейтингової оцінки за системою САМЕL;

– підготовка зауважень і пропозицій до проектів законів України, інструкцій, нормативних актів і методичних вказівок НБУ з питань організації грошово-кредитної політики, розрахунків, організації банківського нагляду за діяльністю банків та ін.

[575] Див, зокрема: [446] Кротюк В. Становлення і перспективи розвитку банківського нагляду в Україні //Вісник НБУ. – 2001. – № 7. – С. 2 – 6.

[576] Метою введення інституту „істотної участі” є недопущення у банківську систему та до управління банком осіб, які не мають бездоганної ділової репутації та достатньої власної фінансової стабільності, що загрожуватиме інтересам вкладників та інших кредиторів банку. Банкам забороняється випуск акцій на пред'явника. Критерій „істотної участі” поширюється на членів виконавчого органу і наглядової ради  юридичної особи, а також на її власників. У світовій банківській практиці прийнято, що в річних звітах солідні фінансові установи розкривають  інформацію не лише щодо персоналій керівних і наглядових органів, а й про акціонерів, які мають „істотну участь”. Згідно з четвертим принципом Базельських стандартів, орган нагляду країни повинен мати повноваження щодо розгляду і відхилення пропозицій про передачу іншим особам значних пайок або контрольних пакетів в існуючих банках. Керуючись ст. 73 Закону „Про банки і  банківську діяльність”, НБУ у разі грубого чи систематичного порушення власником істотної участі у банку вимог законодавства має право застосувати до такого акціонера відповідний захід впливу – заборону використовувати право  голосу придбаних акцій (паїв). Згідно зі ст.74 Закону,  у разі встановлення заборони користуватися правом  голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) право брати участь у голосуванні передається довіреній особі, яка призначається НБУ за поданням банку [615].

[577] [511] Степаненко А., Ковальчук Т. Про деякі аспекти діяльності комерційних банків //Банківська справа. – 1995. –№ 1. – С. 25.

[578] [56] Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Національний банк у системі влади. Бесіди про Конституцію. – К., 1997. –      С. 31.

[579] [347] Пасічник В.В. Банківський нагляд: правові засади та проблеми здійснення //В посібнику: Банківське право України /Під. заг. ред. А.О. Селіванова. – С. 243.

[580] Цитується по: [512] Степаненко А.И. Право нагляду – політика сприяння //Вісник НБУ. – 1995. – № 1 – С. 10.

[581] [645] Офіційний вісник України. – 2000. – № 29. – 04.08.2000.

[582] Див., зокрема: [372] Система державних фінансів України: шляхи забезпечення прозорості та оптимальної децентралізації фінансових потоків /Матеріали Форуму експертів, Київ, 2 березня 2001 р. За ред. І. Бурковського. – К.: Київський центр Інституту Схід–Захід.  – С. 116.

[583] [423] Загальні питання розвитку фінансового ринку в Україні  //Kyiv, Financial Markets International, Inc., 2000. –   С. 180.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты