Госбюджет, дефицит бюджета
Міністерство Освіти України
Київський Державний Технічний Університет Будівництва та Архітектури
РЕФЕРАТ
З дисципліни «Основи економічної теорії»
Тема: «Держбюджет, бюджетні дефіцити, Державний борг»
Виконал :
Перевірила:
Скиценко В.Д.
Київ 1997
План реферату
1. Фінансова політика і доходи бюджету України
2. Фінансова стабілізація як основа фінансової політики
3. Доходи бюджету в системі управління економікою
4. Вдосконалення бюджетного процесу
5. Особливості збалансування місцевих бюджетів
6. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні
7. Податкова політика і доходи бюджетів України
8. Деякі оцінки практики обслуговування державного боргу
9. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин
10. Фіскальна політика: необхідність збалансованого бюджету
11. Проблема державного боргу на прикладі США
12. Основні принципи формування зведеного бюджету України в 1997 році
13. Додатки
Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет.
Адам Сміт, 1776 р.
Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен бути
збалансованим - крім моменту, коли надлишок, що стримує
інфляцію, змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом.
Воррен Сміт, 1965 р.
ФІНАНСОВА ПОЛІТИІКА І ДОХОДИ УКРАЇНИ
Адміністративно-командна економічна політика в СРСР призвела до
нерівномірного економічного розвитку усіх регіонів, створення
неструктуризованого, неефективного та однобокого народногосподарського
комплексу. Функціонування адміністративно - командної системи сприяло
розподілу і перерозподілу більше 25 відсотків валового внутрішнього
продукту СРСР, який вироблявся в України.
З проголошенням незалежності України починається новий етап
державотворення, формування власної національної політики і розвитку
суспільно-економічних відносин. Початком економічних перетворень в Україні
стало прийняття Закону УРСР "Про економічну самостійність Української РСР"
від 3 серпня 1990 року. Згідно з ним Україна самостійно визначає
економічний статус і стратегію соціально-економічного розпитку в інтересах
усього народу, а також розробляє і формує незалежну фінансову (бюджетну,
податкову, валютну) політику в контексті загальнодержавної економічної
політики і займається її виконанням.
Фінансова політика охоплює центральну ланку системи економічних відносин
і відіграє провідну роль у реалізації загальнодержавних функцій.
Організація і регулювання цих відносин здійснюються відповідно до діючого
(фінансового правового поля, етапу та стану суспільно-економічного розвитку
країни. Без врахування останнього політика стає гальмом розвитку
економічних відносин.
Фінансова політика має бути жорсткою, але справедливою і активною, і
повинна стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси Та
бути привабливою для суб’єктів іноземних країн. Побудова і формування
фінансової політики - це досить складний процес.
Необхідно визначити пріоритетні напрямки розвитку національного
господарства та за структурною його перебудовою створити умови для
підприємницької діяльності, захисту інтересів власних товаровиробників та
сприяння залученню іноземних інвестицій.
Не менш складною і відповідальною проблемою залишається реалізація
стратегічних напрямків, визначення норм і методів їх забезпечення умов
розвитку суспільства. Вибір норм і методів роботи передбачає процес
формування національної економіки із врахуванням специфічних природно-
кліматичних і геополітичних умов господарювання та розташування України.
Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує
необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації -
основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.
Зрозуміло, що це — робота не одного року, але вона має бути до кінця
обгрунтованою, повинна враховувати можливі негативні наслідки і передбачати
цивілізоване їх усунення, бути одночасно послідовною та перспективною і, що
не менш важливо - зрозумілою усім суб'єктам суспільно-економічних відносин.
Стабілізація у суспільстві і поступове економічне зростання вимагає
проведення активної фінансової політики і забезпечення функціонування
стабільної фінансової системи. При вирішенні зазначених проблем і,
насамперед, щодо одержання доходів бюджету і забезпечення фінансування
загальнодержавних видатків, необхідно боротися не з наслідками, а з
причинами виникнення і розростання негативних явищ у суспільстві.
Сьогодні основою для зняття фінансової напруги і врегулювання
економічних інтересів стає прийняття указів Президента. Зрозуміло, що це
вимушений захід, оскільки Верховною Радою України не прийнято цілий ряд
законодавчих актів з питань) фінансової політики.
Необхідно здійснити реформування фінансових відносин в країні та
сформувати національну фінансову систему. Це викликано насамперед тим, що в
умовах формування ринкових відносин фінанси наповнюються новим змістом, їх
роль і значення зростають, а функціональні можливості розширюються як в
часі, так і в просторі. Фінанси як об'єктивна економічна категорія за своїм
змістом в умовах ринку мають виконувати регулюючу та стимулюючу функції, а
не лише фіскальну, як досі практикується. Це основні функції фінансів, які
потребують детального аналізу, досконалого вивчення і розробки необхідних
фінансово-правових норм з регулювання фінансових відносин і подальшого
розвитку.
Фінанси одночасно виконують і контрольну функцію. Не претендуючи на
повну підтримку своїх поглядів, зазначу: функціональні можливості фінансів
у процесі регулювання та стимулювання суспільно-економічного розвитку
досить великі. Однак сьогодні вони в практиці використовуються частково і
залишаються нерозкритими. Це одна із причин того, що в Україні продовжує
погіршуватись фінансовий стан ряду підприємств, регіонів, держави в цілому,
а розрахунково-платіжна дисципліна досягла критичного стану.
Взятий курс головним чином на фіскально - монетарні методи регулювання
економічних відносин не завжди себе виправдовує і досить часто призводить
до загострення економічних інтересів. В практиці необхідно дотримуватись
принципу поєднання та узгодженості усіх методів державно - фінансового
впливу на процес суспільного відтворення. Фінанси мають приймати активну
участь у всіх стадіях суспільного відтворення, а не лише на стадії
розподілу, як це відбувається сьогодні. Головне завдання фінансів - сприяти
зростанню ефективності виробництва, стимулювати його розвиток та економію
затрат як живої, так і уречевленої праці. Фінанси мають активно регулювати
процес створення валового внутрішнього продукту, а не лише його розподіл та
перерозподіл. Практика вимагає фінансового впливу на весь процес кругообігу
капіталу, сприяти його прискоренню, ефективному і цільовому використанню
матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
Зрозуміло, що сьогодні фінансове регулювання та симулювання ефективності
виробництва знаходиться на стадії реформування, вимагає досконалого
аналізу, вивчення, розробки та прийняття необхідних законодавчих та
нормативних актів з метою створення єдиної ефективної фінансової системи
регулювання суспільно-економічними процесами у державі.
Фінанси - об'єктивна економічна категорія, а необхідність їх
функціонування носить відповідно об'єктивний характер. Держава використовує
фінанси як інструмент управління суспільно-економічними процесами.
Об'єктивність, необхідність та ефективність - це основні принципи
організації фінансових відносин, які необхідно враховувати при формуванні
власної національної фінансової політики.
Практикою підтверджено , що фінансова політика, як і загальнодержавна
економічна політика її цілому, залежить від сформованого правового поля та
органів влади і управління в процесі реалізації функцій держави і
забезпечення легітимності фінансових відносин. Невипадково фінансова
політика виступає результатом дії як об'єктивного, так і суб'єктивного
факторів впливу на її формування, реалізацію і розвиток в системі ринкових
відносин.
В Україні досі не прийнято законодавчого акту, яким було б окреслено
дії, взаємозв'язок, узгодженість та розвиток бюджетної, податкової й
валютної політики як підсистем єдиної фінансової політики. Відбувається
формування бюджетної, податкової та валютної політики як окремо взятих
підсистем, а не єди.ної, цілісної фінансової системи. Відповідно до цього
розробляються окремі законодавчі акти та механізми їх реалізації, які
нерідко суперечать один одному, а не сприяють загальному фінансово-
економічному розвитку. Реалізацією окремих підсистем фінансової політики
займаються практично відособлені підрозділи та структури органів управління
діючої фінансової системи. У сучасних умовах управління фінансовими,
ресурсами знаходиться в досить складному стані, особливо на рівні районів,
міст та областей, і потребує радикальних змін у структурі фінансової
системи та державної фінансової політики в цілому.
З метою усунення впливу негативних факторів на розвиток фінансових
відносин та забезпечення стабільного і ефективного економічного зростання
вважаємо за необхідне розробити і прийняти концепцію фінансової політики і
програму фінансової стабілізації України, виходячи із оцінки реальних
можливостей і потреб суспільства, розвитку економічних відносин, сприяння
активному зростанню виробництва та забезпечення соціального захисту
населення.
Фінансова політика повинна мати імперативний, обов'язковий характер. Це
обумовлено змістом фінансів як економічної категорії, їх місцем у системі
суспільно-економічних відносин. Законодавчі та нормативні акти з питань
реалізації фінансової політики мають виконуватись своєчасно, якісно і в
повному обсязі. В іншому випадку досягти фінансової стабілізації та
поступового економічного розвитку просто неможливо. Практика свідчить про
те, що у сучасних умовах досить часто порушується "обов'язковий характер" у
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
