в обіг федеральними резервними банками майже повністю під покриття
державними облігаціями. Через це трапляються інфляційні поштовхи, зайва
емісія, у свою чергу комерційні банки під придбані облігації розширюють
кредитування, що часто викликає фондовий бум.
Цю суперечність держава намагається регулювати з допомогою операцій ФРС
на відкритому ринку. Федеральний комітет із відкритого ринку (ФКВР)
здійснює грошову політику шляхом купівлі-продажу державних облігацій
(передусім казначейських векселів). Із цією метою ФКВР проводить вивчення
кон'юнктури фінансового ринку, на підставі чого складаються прогнози зміни
основних макропоказників, стану кредитного ринку, можливої структури
процентних ставок. Відтак розробляються прогнози руху грошових агрегатів і
контрольні цифри їхнього приросту. Організацію операцій на відкритому ринку
покладено на Федеральний резервний банк (ФРБ) м. Нью-Йорка (округ №2).
Операції проводяться по всій ФРС, тому купівля (продаж) здійснюється з
єдиного "рахунка системи операцій на відкритому ринку". В цьому разі, якщо
за прогнозами очікується підвищення господарської кон'юнктури, яке уряд
підтримує, ФРБ м. Нью-Йорка дістає завдання купити на певну суму державні
облігації. Ці дії спричиняють нагнітання грошової маси в обігу, створюються
фінансові фонди для економічного розвитку, що викликає зростання цін на
акції корпорацій, ціна фінансових активів зростає, попит підвищується. В
тому разі, якщо очікується фондовий бум, який може призвести до кризи,
банкові дається завдання знизити обсяг грошової маси, щоб скоротити фонди
для інвестування. З цією метою відбувається продаж державних облігацій. На
фінансовому ринку фонди переміщуються із приватних цінних паперів у
державні. Ділова активність знижується, ціна фінансових активів падає.
Політика операцій на відкритому ринку піддається критиці, відзначається
неможливість подолання часових лагів та інші вади.
За чимало років спостережень і досліджень багато хто з американських
економістів дійшов висновку, що фактично центральні банки можуть установити
тільки частковий контроль над грошовим обігом,
Розробляючи грошову політику в Україні, викладене вище слід брати до
уваги і бути готовими до того, що в ринковій економіці гроші будуть лише
частково керованою сферою.
Як же відбувається управління державним боргом? У США його покладено на
спеціальний орган міністерства фінансів — бюро з державного боргу.
Федеральні резервні банки та їхні відділення виступають як фінансові агенти
й депозитарії для міністерства фінансів, вони виконують усі доручення,
пов'язані з управлінням державним боргом. Первинне розміщення облігацій
купонних серій здійснюється на аукціонах, його проводить казначейство через
ФРБ. Перші дилери з державних облігацій, якими є найбільші комерційні
банки, мають право купувати облігації просто у казначейства. Вторинний
ринок державних цінних паперів величезний, його щоденні обороти перевищують
обороти на будь-якому світовому ринку цінних паперів (до 260—270 млрд. дол.
у 90-ті роки).
У США швидкими темпами здійснюється перехід до електронних цінних
паперів. Нині діють дві системи комп'ютеризованих рахунків: 1) у
комерційних банках; 2) система для недепозитних фінансових інститутів та
фізичних осіб. Міністерство фінансів має на меті повністю відмовитися від
позик у формі облігацій і перейти до 2000 р. на систему комп'ютерних
рахунків.
Оперативна узгодженість управлінням боргом між міністерством фінансів і
ФРБ спирається на узгодженість цілей фіскальної та грошової політики. Мета
ФРС полягає в тому, щоб шляхом купівлі (продажу) облігацій регулювати
грошовий обіг і управляти резервами (тобто сумами, не інвестованими
банками, що дорівнюють певній частці їхніх депозитів).
Мета казначейства — регулювати борг, тобто розміщувати нові випуски,
погашати старі, підтримувати визначену структуру боргу за термінами й
дохідністю. Для казначейства управління боргом розглядається як його
становище на фінансовому ринку і як засіб підвищення фіскальної політики.
Для ФРС управління боргом розглядається також як її власне становище на
фінансовому ринку і необхідність регулювання портфеля цінних паперів. Отже,
через управління боргом провадиться певна грошова політика, а через
управління грошовим обігом — фінансова політика.
А тепер кілька слів про сучасні теоретичні проблеми, що дістали розвиток
в американській економічній літературі.
З усіх концепцій можна виділити дві, на наш погляд, найцікавіші. Перша —
А.Лернера про зовнішній борг і його ефективність, яку можна застосувати до
наших умов. Зростання зовнішнього боргу тільки тоді стає кабалою, коли
залучені фонди пішли на поточні цілі й не привели до створення нової
вартості та багатства. Зовнішні позики, залучені на фінансування об'єктів
промислового чи сільськогосподарського будівництва, тобто витрачені
продуктивно, створять можливість повернути фонди з процентами, а залишок
збільшить вартість і національне багатство.
Друга концепція (кейнсіанська теорія), яку розвивають багато економістів
(Р.Масгрейв, К. Макконнелл, С. Брю та ін.), полягає в тому, що державний
борг є громадянським активом, складеним із фінансових активів усіх
суб'єктів ринку, тобто веде до підвищення попиту і ціни інших активів. Це
становище особливо загострилося б під час зниження нових емісій корпорацій.
Через це зайві заощадження мають бути залучені в інвестиції державних
цінних паперів.
На підставі дослідження державного боргу в США можна зробити висновки, що
стосуються практичного боку питання.
По-перше, державний борг іманентний ринковій економіці, тому під час
перехідного періоду в Україні поступово зростатиме державна заборгованість.
По-друге, зростання боргу в подальшому призведе до зростання бюджетних
витрат на управління боргом.
По-третє, у міру розвитку фінансового ринку буде створено можливість для
активізації купівлі (продажу) державних зобов'язань.
По-четверте, створення інфраструктури фінансового ринку (інвестиційних,
фінансових, ощадних, кредитних, пенсійних, довірчих фондів, асоціацій тощо)
буде певною мірою полегшено внаслідок можливості вкладення залучених коштів
у державні зобов'язання.
По-п'яте, для регулювання грошового обігу в умовах ринкової економіки
з'явиться необхідність в операціях на відкритому ринку.
По-шосте, питання про залучення зовнішніх ресурсів, тобто про створення
зовнішніх боргів, можна вирішувати тільки з позиції достатньої
прибутковості збудованих об'єктів, можливості за рахунок майбутнього
прибутку погасити борги і проценти й створити фонди для рефінансування.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В 1997 РОЦІ
У проекті зведеного бюджету України на 1997 рік доходи передбачені н сумі
44.8 млрд. гривень, а видатки — 48,9 млрд. гривень. Дефіцит бюджету
становить 4,1 млрд. гривень, або 4,0% прогнозованого валового внутрішнього
продукту.
У проекті бюджету збережені базові принципи його формування, як то:
реальність дефіциту бюджету, переважно неінфляційні джерела його
фінансування, надання переваг соціальному захисту населення і забезпечення
потреб соціально-культурної сфери, стабілізація виробництва, створення умов
для реального зростання валового внутрішнього продукту, підтримка власного
виробника, удосконалення податкової політики, визначення чітких пріоритеті»
у фінансуванні програм.
Питання щодо збалансування бюджету передбачається здійснювати по двох
основних напрямах.
З одного боку — за рахунок наповнення доходної частини бюджету, з іншого
— через підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконалення
мережі бюджетних установ та їх структури, зменшення навантаження на бюджет
шляхом залучення небюджетних джерел фінансування, концентрації у бюджеті
коштів загальнодержавних фондів фінансових ресурсів.
Максимально враховано надходження податків зборів та обов'язкових
платежів, що сплачуються за чинним податковим законодавством, та заходи, що
вживаються щодо підвищення рівня сплачуваності податків і зборів,
державного регулювання виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Враховано також можливості одержання додаткових доходів за рахунок
впровадження податку на майно підприємств за умови ставки податку 2%
вартості майна підприємств. За цих умов податок на майно становитиме 3,5
мільярда гривень.
Ми розуміємо, що ця пропозиція може викликати певні заперечення, але інших
реальних можливостей щодо збільшення доходів бюджету немає.
Одночасно в проекті Державного бюджету на 1997 рік уточнено надходження
під залучення 15% амортизаційних відрахувань, що будуть нараховані в 1997
році державними підприємствами і господарськими організаціями, а також
орендними підприємствами, заснованими на державному майні, з 604 до 372
млн. гривень.
Крім того, пропонується збільшити надходження відрахувань від
перевищення поточних доходів над видатками Національного банку з 50 до 100
млн, гривень.
У видатковій частині бюджету враховані прийняті рішення щодо поетапної
передачі соціальної сфери підприємств до комунальної власності, збільшено
видатки на зазначену мету з 200 до 300 млн. гривень. Це дасть можливість
вивільнити частину прибутку підприємств і спрямувати її на розширення
виробництва та підвищити конкурентоспроможність їх продукції.
Визнано за необхідне як елемент здійснюваних заходів щодо підтримки
сільгоспвиробників передбачити кошти в сумі 250 млн. гривень на компенсацію
за будівництво об'єктів соціально-культурного призначення на селі.
Крім того, збільшено видатки на підтримку виробництва продукції
тваринництва на 100 млн. гривень.
На 500 млн. гривень збільшено видатки на закупівлю зерна за рахунок
коштів, передбачених на формування державного резерву.
У бюджеті потреби агропромислового комплексу враховано на максимально
можливому рівні. Більшого на сьогоднішній день зробити неможливо.
Зазначені уточнення вимагають одночасного зменшення окремих видатків з
метою недопущення зростання дефіциту.
Зокрема, на 450 млн. гривень зменшено видатки на надання субсидій
населенню для покриття витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Ця сума
уточнена виходячи з передбачуваного 80% відшкодування цих витрат за рахунок
населення у 1997 році.
На 50 млн. гривень зменшено видатки на здійснення заходів з конверсії
підприємств оборонного комплексу та створення нових видів цивільної
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
