економікою (Латвія, Литва, Україна) не в змозі забезпечити стабільного
джерела ПБТ, а тому віддають перевагу бюджетним асигнуванням, обсяг яких
залежить від можливостей бюджету та політичного фактора.
2. Світова практика виділяє такі методи розподілу ПБТ:
а) пропорційно фінансовій силі (доходам) місцевого колективу;
б) багатофакторна формула;
в) компенсація фактичних видатків місцевих колективів
г) як частина річного бюджету місцевого колективу. Для розподілу
бюджетних дотацій найчастіше застосовуються другий та четвертий методи;
для зв'язаних ПБТ — перший та третій. Огляд методів розподілу бюджетних
дотацій, який практикується у різних країнах, подано в таблиці 20.
Таблиця 20. Методи розподілу бюджетних дотацій
|Країн|Види дотацій |Методи розподілу |
|а | | |
|ФРН |Додаткові дотації |Частина річного бюджету — |
| | |у розмірі сум, необхідних |
| | |для доведення доходної |
| | |бази до середнього рівня, |
| | |та як фіксовані суми |
|Росія|Бюджетна дотація |Частина річного бюджету |
| |Федеральний трансферт |Формула |
|Франц|Генеральна дотація на |Формула |
|ія |функціонування |Згідно з фактичним |
| |Дотація на компенсацію |розміром втрат |
| |податкових пільг |(компенсація) |
| |Фонд компенсації ПДВ |Компенсація частини |
| | |видатків на |
| | |капіталовкладення |
|Польщ|Субвенція генеральна |Формула |
|а | | |
|Швеці|Незв'язана субсидія |Формула |
|я | | |
|Латві|Бюджетні субсидії |Формула |
|я |Субсидії з фонду |Формула |
| |вирівнювання | |
|Литва|Дотації |Частина річного бюджету |
|Украї|Бюджетні дотації |Частина річного бюджету |
|на | | |
Як видно з таблиці 20, при розподілі дотацій більшість країн надає
перевагу формулам, оскільки вони дають змогу більш об'єктивно оцінити
потребу місцевого бюджету в централізованій підтримці. Однак сама по собі
формула ще не вирішує проблеми, оскільки дуже важливий набір критеріїв,
врахованих у ній, та значення їх ваги. За винятком Франції та Швеції в усіх
країнах мало не щорічно відбувається перегляд та уточнення формул. Проте у
Франції та Швеції точаться жваві суперечки відносно правомірності включення
у формулу певних показників.
3. Ступінь свободи місцевих органів влади у використанні вертикальних
трансфертів визначається співвідношенням між зв'язаними ПБТ (субвенції
та субсидії) та незв'язаними. Чим істотніша частка бюджетних дотацій у
ПБТ — тим більшу свободу мають місцеві колективи. Дуже часто поряд з
об'єктивними чинниками найвагомішими тут виявляються політичні, а
саме: намагання центру забезпечити собі лояльність регіонів. Так, у
Росії це виявилось у різкому зростанні частки незв'язаних трансфертів.
Така ж картина — у Швеції, хоча тут першу роль відіграли економічні
фактори. Як видно з таблиці 21, у країнах із стабільною економікою та
розвинутими традиціями самоврядування саме бюджетні дотації відіграють
головну роль (ФРН, Франція, Швеція), тоді як у країнах, що
трансформуються, найчастіше — зв'язані трансферти (Польща, Латвія, до
останнього часу Росія). Загалом про оптимальне співвідношення між
формами ПБТ навряд чи можна говорити. Про оптимізацію може йтися лише
в окремій країні, хоча тенденція до глобалізації ПБТ у світі існує.
Таблиця 21. Співвідношення різних видів ПБТ (у % до доходів місцевих
колективів)
|Країна |Усього ПБТ |У тому числі |
| | |Дотації |Субвенції та |
| | | |Субсидії |
|ФРН землі|8,1 |1,4 |6,7 |
|комуни |41,6 |31,0 |10,6 |
|Росія |20,1 |2,4 |17,7 |
|Франція |23,0 |15,3 |7,7 |
|Швеція |20 |15,0 |5,0 |
|муніципал|17 |11,0 |6,0 |
|ітети | | | |
|лени | | | |
|Польща |29,2 |11,9 |17,3 |
|Латвія |61,7 |9,2 |52,5 |
|Литва |8,7 |5,7 |3,0 |
|Україна |3,1 |3,1 |— |
Слід зазначити, що у багатьох країнах бюджетні дотації застосовуються як
інструмент фінансового вирівнювання, хоча останнє може здійснюватися і
безпосередньо між територіальними колективами. Найбільшого рівня розбудови
цих інструментів посягли у ФРН та Швеції.
Таблиця 22. Наявність спеціальних механізмів фінансового вирівнювання
серед місцевих колективів
|Країна |За рахунок ПБТ |За рахунок |
| | |горизонтального |
| | |перерозподілу |
|ФРН |Додаткові дотації |Горизонтальні |
| | |трансферти |
|Росія |Фонд підтримки |— |
| |регіонів | |
|Франція |Дотація |Фонд солідарності |
| |рівномірного |територіальних |
| |розподілу |колективів |
|Швеція |Гарантована |Міжмуніципальні |
| |доходна база |вирівнювальні |
| | |платежі |
|Польща |— |
|Субвенція на вирівнювання | |
|Латвія |Фонд вирівнювання |Фонд взаємної |
| | |допомоги |
|Литва | |— |
|Україна |- |— |
Ефективність функціонування системи ПБТ в окремих країнах прямо пов'язана
із ступенем досконалості та усталеності нормативної бази, що їх регулюють.
Рівень нормативної закріпленості ПБТ у досліджуваних країнах дуже
відрізняється. Серед країн із сформованою нормативною базою, яка
переглядається дуже рідко, можна відзначити ФРН, Францію, Швецію. Так, у
ФРН визначення основних виді» ПБТ землям закріплені в Основному Законі (так
звана Фінансова конституція). Механізм надання ПБТ визначається
спеціальними законами ("Про вирівнювання різної економічної сили земель",
"Про фінансову допомогу Федерації...", законами про окремі види грошових
виплат, віднесених до спільної компетенції). У Франції основні види ПБТ
визначаються спеціальними законами, які зведені в Адміністративний кодекс
по місцевому самоврядуванню. Кодекс комун тощо.
У країнах, що переживають період становлення нових засад місцевого
самоврядування, законодавство відрізняється більшою різноманітністю, яка,
проте, не позбавляє їх необхідності по декілька разів переглядати одні й ті
самі законодавчі акти, поновлені згідно з новими умовами. В більшості країн
прийнято закони про місцеве самоврядування, де визначено фінансові основи
місцевої влади і види ПБТ, які еони можуть отримувати; є також і закони про
місцеві бюджети, де визначається доходна база місцевих колективів, їх права
на отримання ПБТ.
Обсяг ресурсів для ПБТ у розрізі їх окремих видів визначається законами
про бюджет, які приймаються щорічно. Вони створюють нормативну базу ПБТ у
країнах, де поки що немає спеціальних законів щодо окремих їх форм, але
роблять процес їх надання непередбачуваним та нестабільним, оскільки в
багатьох з цих країн бюджети мають великі дефіцити. Це скорочує фінансові
ресурси для підтримки місцевого самоврядування, а негативний ефект
підсилюється затягуванням бюджетних дебатів, частими корекціями бюджетних
видатків.
Однак у постсоціалістичних країнах іде інтенсивний процес
законотворчості в цій галузі, і через певний час вони матимуть досить
відпрацьовану нормативну базу надання ПБТ. Що стосується України, то тут
нормативна база надання ПБТ практично відсутня. У галузі законотворчості
для місцевого самоврядування ми відстали від сусідніх держав на 3—4 роки,
що не могло негативно не вплинути на розбудову місцевого самоврядування.
Проте з прийняттям нового Основного Закону незалежної України надія на
прискорення розбудови фінансових відносин між різними рівнями держави,
включаючи і ПБТ, істотно зростає, хоча, на наш погляд, їх засади
сформульовані занадто загально, а тому підлягають конкретизації у
спеціальному законодавстві.
ВИСНОВКИ ІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ДЛЯ УКРАЇНИ
Стан ПБТ в Україні може бути охарактеризований так: ~ по-перше, відсутнє
законодавче закріплення (і навіть визначення) основних видів вертикальних
трансфертів, не з'ясовані механізми надання ПБТ. Із видів ПБТ, на які
згідно з бюджетним законодавством мають права місцеві колективи,
практикується лише один — бюджетні дотації (до 1996 р. їх безпідставно
називали бюджетними субвенціями);
— по-друге, частка ПБТ порівняно із досліджуваними країнами, включаючи й
ті, котрі переживають постсоціалістичну ламку усталених відносин,
надзвичайно мала щодо загальної суми доходів місцевих бюджетів, що свідчить
про фактичну нерозвинутість механізму ПБТ як такого;
— по-третє, не розроблені нормативні засади розподілу ПБТ, який
здійснюється за принципом "від досягнутого" і не створює стимулів для
активнішої доходної політики місцевих урядів.
З цього, враховуючи світовий досвід, можна зробити такі висновки: 1. Треба
створювати нормативну базу для надання ПБТ. Вона має чіткіше визначити
компетенцію місцевих органів влади та держави, розмежовувати джерела їх
доходів. Доцільно було б прийняти спеціальний закон про місцевий бюджет, де
були б чітко визначені основні доходи й видатки місцевих бюджетів, порядок
їх виконання тощо, рамковий закон про основи надання прямих бюджетних
трансфертів. Можливо, необхідні й спеціальні закони, де визначалося б, в
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
