реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік", а
також внесення необхідних змін до чинного законодавства.
Фінансова культура і епіка бізнесу в Україні — на досить низькому рівні
і вимагає державного впливу та регулювання. Наслідком цього є зростання
заборгованості у Державі та загострення неплатежів.
З метою покращення фінансового стану підприємств, прискорення кругообігу
фінансових ресурсів прийнято рішення про надання відстрочки для погашення
заборгованості підприємств перед бюджетом, яка була станом на 1 січня 1996
р. і зберігається по даний час. Відстрочка надається до 1 грудня п. р. На
виконання статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 1996
рік" Міністерством фінансів розроблено порядок надання відстрочки
підприємствам і організаціям із заборгованості перед бюджетом.
Підряд з цим прийнято Указ президента України від 5 квітня 1996 року
"Про заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств", відповідно до
якою обмежено розмір пені 50 відсотками від встановленої заборгованості
податковими та контролюючими органами, а також розроблено і прийнято
Кабінетом Міністрів і Національним банком України новий порядок черговості
виконання установами банків доручень підприємств щодо перерахування
платежів. Збільшення норми платежів від виручки на невідкладні потреби
підприємств з 10 до і 5% може ускладнити ситуацію розрахунків з бюджетом.
З метою забезпечення виконання доходної частини бюджету Міністерством
фінансів вжито ряд заходів. Питання про причини невиконання доходної
частини бюджету були розглянуті на засіданні Кабінету Міністрів України,
відповідно до чого прийнято постанову від 16 травня 1996 року "Про причини
невиконання доходної частини бюджету та заходи щодо удосконалення
законодавства і дотримання бюджетної дисципліни".
Проведенню ефективних економічних перетворень значною мірою шкодить
непослідовність у реформуванні податкової системи, її нестабільність.
Використання малоефективних методів і важелів державного впливу підриває її
авторитеті віру у майбутнє.
Перші кроки реформування податкової системи зроблені. Але назвати їх
вдалими навряд чи можна. Робота з формування податкової політики ще
попереду, її необхідно завершити якомога швидше.
Податкова політика має спрямовуватися на розв’язання таких двох
взаємопов'язаних завдань, як забезпечення збалансованості (бюджету і
зупинення інфляції, пожвавлення діленої активності і підтримки виробництва.
Поряд з цим загальний рівень оподаткування, розміри ставок податків,
кількість видів і база для нарахування податків мають бути стабільними не
тільки протягом бюджетного року, а й періоду реформування економіки.
З метою пом'якшення податкової політики - Постановою Верховної Ради
України від ІЗ грудня 1995 року "Про основні положення податкової політики
і податкову реформу в Україні" передбачено обмежити невиправдану
диференціацію станок плити за землю, зменшення відрахувань до ряду цільових
позабюджетних фондів.
З 1 січня 1996 року на основний рахунок Державного бюджету України а
також місцевих бюджетів усіх рівнів зараховуються кошти цільових бюджетних
(крім Пенсійного фонду України та коштів соціального страхування), а також
будь-яких позабюджетних фондів, створених згідно із Законами України і
нормативними актами органів виконавчої влади України. Головним Управлінням
державного казначейства проводиться робота з інвентаризації і взяття на
облік усіх цільових позабюджетних фондів, перевіряється їх законність і
доцільність функціонування.
Перерозподіл валового внутрішнього продукту через зведений бюджет,
включаючи відрахування до Пенсійного фонду України і державних
позабюджетних фондів, обмежений 47 відсотками. За планом на 1997 рік через
зведений бюджет буде перерозподілено 46 відсотків ВВП. Реформування
податкової системи має проходити у напрямку збереження доходної бази
бюджету, забезпечення обов'язковості і рівнонапруженості у сплаті податків
усіма юридичними і фізичними особами, недопущення будь-яких проявів
дискримінації до окремих платників податків.
Прийнято Закон України "Про плату за землю" у новій редакції, відповідно
до якого запроваджено єдиний податок у сільському господарстві.
Опрацьовуються питання щодо рівня плати за землю промисловими
підприємствами в залежності від того, в якому населеному пункті вони
розташовані, та з урахуванням тривалості інвестиційного циклу.
Протягом 1995-1996 років проводиться робота з ідентифікації фізичних.
осіб-платників податків і комп'ютеризації податкової служби з тим, щоб з
1997 року здійснити перехід на оподаткування доходів і майна фізичних осіб
на основі податкових декларацій, які мають подаватися всіма громадянами -
платниками податків.
Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України підготовлені і
направлені матеріали щодо розширення бази і прав місцевих органів влади в
частині формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків і
зборів. З цією метою слід переглянути законодавство про місцеві податки і
збори, розширити коло об'єктів оподаткування, встановити реальний перелік
місцевих податків, обов'язкових до сплати на всій території України.
Одночасно надати право місцевим органам влади приймати рішення про
оправлення окремих, специфічних для даної території місцевих податків, які
не передбачені законодавством. При цьому необхідно встановити обмеження при
застосуванні місцевих податків. Для прикладу: обсяг місцевих податків і
зборів не повинен перевищувати ЗО відсотків закріплених доході» бюджету
території. Це усуне практику необгрунтованого застосування місцевих
податків, їх ставок і розмірів.
Невід'ємною частиною податкового законодавства має стати правове
забезпечення прав платників податків. З цією метою мають бути підготовлені
законопроекти про права і обов'язки платників податків. Поряд з цим
необхідно здійснювати стимулювання підприємницької та інвестиційної
діяльності у сферах, передбачених програмами структурної перебудови і
промислової політики. Одночасно не допускати надання пільг у процесі
оподаткування окремим суб'єктам підприємницької діяльності.
Законом України "Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету
Міністрів України "Про порядок використання прибутку державних підприємств,
установ і організацій" передбачено спрямовувати на поповнення власних
оборотних коштів 10% балансового прибутку і не менш 10% суми прибутку, що
залишається у розпорядженні підприємств після сплати ними обов'язкових
платежів. Поряд з цим Мінекономіки підготовлено пропозиції щодо
застосування даного порядку для підприємств усіх форм власності.
Для ефективного оподаткування підприємницької діяльності нагальною
потребою є визначення бази оподаткування для справляння податку на
прибуток. Передбачається розробити норми і правила ведення обліку і форм
звітності для цілей оподаткування з використанням відповідних міжнародних
стандартів.
У сучасних умовах важлива робота проводиться в напрямку підготовки
проектів законодавчих та інших нормативних актів відповідно до Постанови
Верховної Ради України від ІЗ грудня 1995 року "Про основні положення
податкової політики і податкову реформу в Україні" та переліку проектів
законодавчих та інших нормативних актів, затвердженому Постановою Кабінету
Міністрів України від 15 листопада 1995 р. "Про першочергові заходи щодо
реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 1995-1996
роки".
Реформування податкової системи і розробка нового ефективного
податкового законодавства - по перше, що необхідно зробити уже найближчим
часом. Податкова реформа мас проходити у напрямку:
- створення органу в Мінфіні, який би займався розробкою податкової
політики, на зразок "Департаменту податкової політики";
- лібералізації податкової політики з метою стимулювання виробництва та
підвищення його ефективності. В практиці необхідно спростити і значно
скоротити систему податків, платежів, зборів і відрахувань до бюджету та
цільових позабюджетних фондів. Податки мають виконувати насамперед
стимулюючу та регулюючу функції, що забезпечить стабільність надходжень до
бюджетів усіх рівнів
- перегляду розмежування і закріплення податків за конкретними ланками
бюджетної системи. Доцільно було б спростити систему зарахування платежів
до бюджету усіх рівнів через ліквідацію зустрічних потоків фінансових
ресурсів. Практика розмежування між ланками бюджетної системи України понад
10 видів податків та зборів себе не оправдовує, а створює умови для
порушення фінансово-платіжної та розрахункової дисципліни;
- ліквідації усіх пільг платникам податків і прийняття окремого
законодавчого акту про пільги;
- проведення нової інвентаризації позабюджетних фондів різних рівнів,
вивчення їх доцільності і якісного використання. Необхідно прийняти закон
про цільові позабюджетні фонди;
- прискорити розробку і прийняття "Податкового кодексу". Одночасно слід
прийняти єдиний законодавчий акт, який би міг охопити усе коло фінансової
політики (бюджетної, податкової, валютної), де можна було б окреслити дії,
повноваження та відповідальність органів, які займаються реалізацією
фінансової політики. Згідно з останнім можна буде визначити статус,
функціональні обов'язки, права і відповідальність фінансових органів у
процесі формування і виконання фінансової (бюджетної, податкової, валютної)
політики. Такий головний законодавчий акт необхідний особливо у сучасних
умовах, коли відбуваються реформування системи управління фінансовими
ресурсами, національним господарством в цілому і створення ринкового
середовища. Цю потребу особливо відчувають регіони. Відповідно до головного
фінансового закону можна буде розробляти і впроваджувати бюджетну,
податкову і валютну політику у контексті єдиної загальнодержавної
фінансової політики.
ФІНАНСОВА СТАБІЛІЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ
Минулий 1996 рік став ще одним вагомим кроком у подальшому становленні
нової фінансової системи України, випробуванням її на міцність і
ефективність роботи. Тепер настав час підбити підсумки, зробити висновки,
визначити завдання та шляхи і методи їх вирішення.
Насамперед слід відзначити, що проведена робота сприяла перелому
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
