постійним, він змінюється за роками, проте можна зазначити, що перелік
регулюючих доходів для місцевих бюджетні невеликий і в основному стабільний
протягом останніх років. Він включає податок на прибуток /або доходи/
підприємств, установ та організацій, прибутковий податок з громадян,
податок на додану вартість, акцизний збір /в 1993 році як регулюючий доход
використовувалася також плата за землю /.
Відповідно до законодавчих документів бюджет Чернівецької області
отримував регулюючі доходи /у процентному вираженні/ в наступних розмірах
/табл.6/.
Таблиця 6. Розмір відрахувань від регулюючих доходів до бюджету
Чернівецької області в 1992-1995 роках, %
| |Роки |
| |1992 |1993 |1994 |1995 |
|Податок на прибуток|100 |100 |50 |70 |
|/доходи/ | | | | |
|підприємств, | | | | |
|установ та | | | | |
|організацій | | | | |
|Прибутковий податок|100 |100 |50 |50 |
|з громадян | | | | |
|Податок на додану |93,6 |100 |20 |100 |
|вартість | | | | |
|Акцизний збір |100 |100 |20 |20 |
|Плата за землю |- |40 |- |- |
З наведених даних видно, що бюджет Чернівецької області у 1992 і 1993
роках поповнювався регулюючими доходами майже на 100%. Такий розмір
відрахувань пояснюється складними природними та екологічними умовами, що
склалися на Буковині, а також тим, що більшість підприємств області /значна
частина яких донедавна працювала на військово-промисловий комплекс/ не
функціонує, а отже, не здійснює платежів до бюджету. В той самий час
Буковина характеризується як регіон з надлишковими трудовими ресурсами, що
призводить до значних бюджетних витрат /на соціальний захист населення,
освіту, охорону здоров'я,соціально-культурні заходи і т.д/.
Внаслідок перерозподілу регулюючі доходи надходили до Чернівецького
міського бюджету в наступних розмірах /табл.7/
Згідно з даними таблиці можна стверджувати, що доходна частина бюджету
м. Чернівці тільки в 1993 році значно поповнилася за рахунок регулюючих
платежів, що позитивно вплинуло на фінансовий стан міста /на відміну від
інших років міський бюджет було затверджено і виконано без дефіциту, при
цьому він також не отримував жодних допомог з бюджету вищого рівня /.
Низький рівень процентних відрахувань від податку на прибуток /доходи/, ПДВ
та прибуткового податку з громадян у 1992, 1994 і 1995 роках зумовив
ускладнення у фінансуванні бюджетних установ і заходів. Ця обставина
посилюється тим, то протягом довгого часу регулюючі платежі займають вагому
частку у доходах міського бюджету. При цьому можна з упевненістю
стверджувати, що й надалі вони відіграватимуть важливу роль у формуванні
доходів місцевих бюджетів, а отже, від справедливості, виваженості,
врахування усіх місцевих чинників законодавцями і Кабінетом Міністрів
України /тобто від суб'єктивних, а не об'єктивних фактів/ багато в чому
залежатиме те, як фінансуватимуться заплановані низовими ланками бюджетної
системи видатки.
Таблиця 7. Розмір відрахувань від регулюючих доходів до бюджету
м. Чернівці в 1992-1995 роках, %
|. Назва платежу |Роки |
| |1992 |1993 |1994 |1995 |
|Прибутковий податок з |50 |50 |20 |50 |
|громадян | | | | |
|Податок на прибуток |60 |100 |10 |50 |
|/доходи/ підприємств, | | | | |
|установ та організацій | | | | |
|Податок на додану |10 |17 |10 |30 |
|вартість | | | | |
|Акцизний збір |100 |90 |10 |20 |
Однак власні і регулюючі доходи місцевих бюджетів області не вирішували
повністю проблему бюджетної забезпеченості. Так, наприклад, у 1995 році
довелося звернутися по допомогу - запланувати і отримати з обласного
бюджету дотацію, яка, як свідчить наступна таблиця, складає значну частку в
їх видатках /табл. 8/.
Частка запланованої дотації у загальній сумі видатків місцевих бюджетів
краю в 1995 році коливалася від 6,1% у м. Чернівці до 53,5% у Герцаївському
районі. В середньому по області вона склала 22,8%, тобто майже кожний
четвертий карбованець видатків місцевих бюджетів фінансувався за рахунок
одержаної з обласного бюджету допомоги.
Майже щорічно бюджет м. Чернівці буває залежним від одержання фінансової
допомоги з чернівецького обласного бюджету. Так, у 1992 році до нього
надійшла дотація в сумі 183 832,0 тис.крб., у 1994 році - субвенція в
розмірі 147,0 тис.крб., у 1995 році - дотація в сумі 210,0 млрд.крб., які,
згідно з рішеннями міського виконавчого комітету, були спрямовані на
фінансування запланованих видатків /іншими словами, на покриття різниці між
видатковою і доходною частинами бюджету /.
Таблиця 8. Співвідношення між сумою допомог і видатків місцевих бюджетів
Чернівецької області в 1995 році
|№ |Бюджет |Розмір |Сума |Питома вага |
|п/| |допомоги |видатків, |допомог у |
|п | |млн. крб. |млн. крб. |загальній сумі |
| | | | |видатків, % |
|1 |Вижницький |212857 |499 644 |42,6 |
|і |Герцаївськи|134 309 |250 818 |53,5 |
| |й | | | |
|3 |Глибоцький |211 900 |426 271 |49,7 |
|4 |Заставнівсь|135910 |419 786 |32,4 |
| |кий | | | |
|5 |Кельменецьк|87 767 |456 842 |19,2 |
| |ий | | | |
|6 |Кіцманський|120 446 |538 798 |22,4 |
|7 |Новоселицьк|162 880 |542 776 |30,0 |
| |ий | | | |
|8 |Путильський|78 768 |274 600 |28,7 |
|9 |Сокирянськи|113 156 |635 462 |17,8 |
| |й | | | |
|10|Сторожинець|214920 |579 594 |37,1 |
| |кий | | | |
|11|Хотинський |266 305 |506 719 |52,6 |
|12|М.Чернівці |210000 |3 423 748 |6,1 |
| |Разом: |1949 218 |8 555 058 |22,8 |
Відчуває свою залежність від Державного бюджету України і бюджет
Чернівецької області. Так, у 1993 році, згідно із Законом "Про Державний
бюджет України на 1993 рік", була запланована і одержана субвенція в
розмірі 7 607 900,0 тис. крб. (1,4% у загальній сумі видатків). У 1994 році
розмір субвенції для області зріс до 853 133,0 млн. крб, (35.9%, тобто у 1
12 разів порівняно з 1993 роком, в 1995 році - до 2 808 078 млн. крб.
(15,5%), що у 3,3 раза більше, ніж у 1994 році. Таке різке зростання
пояснюється не тільки прискоренням інфляційних процесів, а й погіршенням
економічного становища краю і, як наслідок, значним зменшенням у
процентному відношенні відрахувань до бюджету, а також посиленням
адміністративного керування центральних органів влади, що призвело до
скорочення надходжень регулюючих доходів теж у процентному відношенні. На
відміну від попередніх років у 1994-му були проведені зміни в бюджетному
регулюванні на макроріпні - введено єдині для усіх регіонів нормативи
відрахувань від регулюючих платежів для низових ланок. Разом з цим
більшості регіонів також було передбачено виділення субвенцій для
збалансування бюджетів, крім п'ятьох: Дніпропетровської, Донецької,
Запорізької, Полтавської областей та м. Києва, де доходна частина бюджету
перевищувала видаткову. З одного боку, таке рішення задовольняло вимоги і
пропозиції окремих фінансових теоретиків і практиків щодо рівноправності у
перерозподілі коштів, з іншого - призвело до посилення напруги в низових
ланках бюджетної системи. Адже той самий Закон "Про Державний бюджет
України на 1994 рік" не містив жодних пояснень стосовно умов надання
субвенцій, а також того, відповідно до яких критеріїв перерозподілені
фінансові ресурси регіонів. Було лише вказано, що субвенції призначені для
фінансування витрат місцевих бюджетів, які не покриваються доходами; проте
п'ять вищевказаних регіонів протестували проти фінансування за їх рахунок
усіх інших, а останні отримували допомогу нерегулярно, із значним
запізненням /у тому числі й Чернівецька область /. Невизначеність у наданні
субсидій фактично означає, що витрати місцевих бюджетів регулюються
центральними органами виїзди, а органи місцевого самоврядування, як і за
умов командно-адміністративної системи, залишаються в більшості випадків
лише виконавцями централізованих рішень.
З вищезазначеного випливає, що форми і методи бюджетного регулювання,
успадковані Україною з часів існування колишнього СРСР, не є достатньо
ефективними, оскільки регіональні і місцеві бюджети залишилися певною мірою
прохачами коштів у відповідних вищестоящих бюджетів, адже власних
/закріплених/ доходів їм абсолютно не вистачає. Тобто стає зрозуміло, що
вертикаль "Державний бюджет України - місцеві бюджети" і надалі залишається
елементом командне - адміністративної системи через те, що центральні
органи влади не хочуть надавати регіонам більшої самостійності у вирішенні
фінансових питань; вони воліють самі розподіляти і перерозподіляти
більшість зібраних в Україні коштів.
Ще одним підтвердженням недосконалості бюджетного регулювання є те, що,
незважаючи на всі заходи, місцеві бюджети зводяться з дефіцитом фінансових
ресурсів. Як приклад - бюджет м. Чернівці за 1992 і 1994 роки, коли на
сесіях міської Ради народних депутатів при затвердженні бюджетів був
запланований дефіцит у сумі 100 841,0 тис. Крб. і 45,0 млрд.крб,
відповідно. Згідно з наведеними даними, спостерігається пряма залежність
між процентом відрахувань від регулюючих податків і розміром бюджетного
дефіциту. Адже порівняно з 1993 роком у 1994-му обласною Радою народних
депутатів були різко знижені нормативи відрахувань від загальнодержавних
доходів до міського бюджету, що підтверджують дані табл.7.
Таким чином, як свідчить пропечений аналіз, у взаємовідносинах різних
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
